Роботи 60 художників — лауреатів Шевченківської премії — показали в київській галереї "Хлібня". Виставка триватиме до 27 листопада.
— Коли отримав премію, дали цілий мішок купонів. За них придбав нові туфлі, — каже художник 70-річний Феодосій Гуменюк. 1993-го його нагородили за серію портретів українських гетьманів.
Майстриня 87-річна Людмила Семикіна спирається на ціпок.
— Одяг шляхти часів Київської Русі зробила для фільму "Захар Беркут", — показує на сірий жіночий костюм із круглою шапкою та золотою шаллю. — Шила його із сірого з металом сукна для шинелей. Цим матеріалом були забиті комісійні магазини. Продавали його дешево. Віддавала по 5 карбованців за метр.
Художник 58-річний Сергій Якутович премію отримав сім років тому за графічні роботи. Його батько, Георгій Якутович, цю нагороду здобував двічі. Сергій четвертий рік є членом Шевченківського комітету. Цього року сума нагороди склала 260 тис. грн. Через суперечку журі кандидати Людмила Жоголь і Віктор Сидоренко не набрали мінімальних 17 голосів.
— Митці, варті Шевченківської премії, не грають у цю гру. Тому немає з чого вибирати, — каже Сергій Якутович. — Останнього разу премію не дали жодному художнику. Я був засмучений, бо трапилися такі, кого можна було нагородити. Учора відбулося перше засідання комісії. Подивився на імена й одразу запропонував деякі відкинути. Ні — залишили. І ще півроку триватиме "ля-ля-ля", бо там кожен просуває своїх. Тому ми ніяк не можемо підняти престиж премії.
Художник нещодавно повернувся із Рима. Жив там два тижні. Там його з актором Богданом Ступкою та літературознавцем Павлом Михедом нагородили премією ім. Миколи Гоголя. Її дає фонд колишнього президента Росії Бориса Єльцина за популяризацію російської культури у світі.
— Україна вперше отримала цю премію. На нагородженні ніхто не згадав, що Гоголь — українець. Я вирішив про це нагадати, але залишитися толерантним.
Коментарі