Ексклюзиви
Середа, 06 серпня 2008 16:42

На острові Тузла письменники копали канаву

"Останню барикаду" ми проводили в Києві, Луцьку та Харкові. Тепер приїхали в Крим, аби засвідчити, що це наша земля. Що тут може розквітати українська культура", — каже народний депутат Олесь Доній, 38 років, під час відкриття літературного фестивалю "Барикада на Тузлі".

1–3 серпня він відбувався в Сімферополі, Керчі та на острові Тузла в Криму. Ініціатором заходу виступило мистецьке об"єднання "Остання барикада", яке очолює Доній. До участі запросили кількох українських, російських, білоруських та кримськотатарських літераторів.

На відкритті поблизу Будинку офіцерів у Сімферополі глядачів зібралося зо три десятки.

— Зараз Лірник нам публіку збере, — говорить один із організаторів заходу.

45-річний Сашко Лірник (казкар Олександр Власюк) дістає з футляра ліру й під музику розповідає перехожим казки. Сімферопольці зупиняються, діти пробують грати на інструменті.

Із мікроавтобуса виносять сіро-зелений кулемет — символ фестивалю, який супроводжує членів "Останньої барикади" в усіх поїздках. Художник Анатолій Федірко, 50 років, бере кулемета й починає бігати з ним перед глядачами, позуючи на камери.

Перед мікрофоном з"являється жінка з сивою косою на голові.

— Слава Советскому Союзу, лучшему государству в мире! — вигукує.

На неї не звертають уваги.

Люди розпитують, чи не пов"язаний захід із затемненням сонця, яке має відбутися з хвилини на хвилину. Вони слухають вірші, телефонують знайомим і запрошують приєднатися.

У суботу всі їдуть до Керченської виправної колонії N126. Тут відбувають покарання ті, хто скоїв перший, але особливо тяжкий злочин.

В"язнів розсадили в залі до приходу письменників. Між двома рядами та на виході стоїть із десяток охоронців.

— Какие девушки! — вигукує один із ув"язнених, побачивши кримськотатарських письменниць. Коли до зали заходить заступник начальника колонії з виховної роботи Роман Лівченко, 31 рік, в"язні встають і замовкають.

Доній розповідає, як свого часу теж опинився за ґратами:

— Восени 1990 року я брав участь у студентській революції на граніті. Через студентський "окупаційний страйк" у червоному та жовтому корпусах Київського університету нам почали "шити" справу про захоплення державних установ. Мене затримали дорогою до університету й повезли до КПЗ. Тиждень провів у Лук"янівському СІЗО. Звільнили за наказом тодішнього голови Верховної Ради Леоніда Кравчука.

— Добрий день, мої діточки! — Сашко Лірник починає казку "Як козак на відьмі одружився".

В"язні сміються.

Бурхливими оплесками зустрічають виступ московського поета Андрія Радіонова, 36 років. Захоплення в публіки викликають рядки "Мы будем смотреть фильм "Титаник", фильм "Титаник" — г..но".

— Хотілося б почитати його книжки, — ділиться після виступу Радіонова 22-річний в"язень Іван Симухін. — Концерти тут періодично бувають, але такий — уперше. На свободі я займався музикою. Грав на гітарі. Вчився на музиканта. Зараз багато чого забув, але бувають напливи, коли я пишу та співаю.

Говорить, що сидить у в"язниці через розбійний напад. Чотири роки відсидів, залишилося ще п"ять.

Наступний пункт програми — прикордонний із Росією острів Тузла.

Гостей везуть туди теплоходом. Прикордонна служба перевіряє наявність паспортів. На острові чекають відпочивальники з єдиного на Тузлі пансіонату для працівників Керченського порту "Два моря".

— Кілька років тому Росія почала щось на Тузлі насипати, а ми, щоб поглибити дружбу з Росією, хочемо острів прокопати, — каже Доній і бере лопату.

Националисты ненормальные, хотят остров разделить. Миша, пошли отсюда

Закликає, щоб починали копати з моря. Символічну канаву на межі з морем риють 10 хв.

— Понаезжали тута, — гукає з юрби, що зібралася подивитися, жінка років сорока. — А говорили, дружить сюда приехали. Националисты ненормальные, хотят остров разделить. Миша, пошли отсюда, — бере чоловіка під руку.

Кримськотатарський художник Ісмет Шейх-заде, 43 роки, кличе всіх узяти участь у перформенсі "Правий поступ". Бажаючим він малює золотою фарбою стопу правої ноги й запрошує залишити свій слід на розстелених на пляжі картах України та Криму, а також на знімках із космосу острова Тузла.

Єдиний на острові магазин зачинений. Кожному учасникові організатори видають по літру води. Привезли також пиво й вино. Погодувати обіцяють опівночі в керченському ресторані "Арарат".

— Це перший, але не останній фестиваль на Тузлі, — обіцяє Доній. — Наступного року запросимо естонців, болгар, італійців, бо в Криму було багато різних поселень, зокрема три естонських селища.

Зараз ви читаєте новину «На острові Тузла письменники копали канаву». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода