У Музеї історії запорізького козацтва на острові Хортиця відкрилася виставка українських дорожніх та весільних ікон XVIII–XX ст. До експозиції увійшло 103 роботи. Їх зі своєї колекції надав 38-річний Валерій Гуща, директор запорізького антикварного магазину "Антика". Ціна всіх виставлених ікон — майже $1 млн.
Ікони Валерій збирає протягом 20 років, викуповував у колекціонерів із різних регіонів України. Частина образів написана професійними іконописцями, частина — народними майстрами. Роботи виконані не лише на канонічному дереві — кипарисі, а й на полотнах.
— Зараз на виставках показують переважно образи, створені у стилі російських або білоруських шкіл, — розповідає колекціонер. — Іконописців звідти вважають висококласними, проте вони лише перемальовували існуючі ікони. Українська ж школа створювала свої. До класичного образу наші майстри, особливо народні, додавали власні, побутові деталі. Тому наші ікони не є канонічними, але вони самобутні й цікаві з художньої точки зору. Приміром, на одній із робіт Ісуса зобразили із хлібом у руках, на іншій — у нього величезні вуха, аби краще чути людей. Ще на одній пророку Даниїлу надягли чалму, яку носили султани, та козацький жупан. Святий виглядає, як український шляхтич. Про те, що він пророк, свідчить лише згорток у руках — пророків зазвичай малюють саме із сувоями. Думаю, ця ікона була написана для якогось полтавського шляхтича, а святий — списаний з нього. Це є однією з основних рис українського бароко. В інших країнах не дозволяли собі таких вільностей.
Святий виглядає, як український шляхтич
Родзинкою виставки критики називають невеликий образ Святої Трійці, написаний у XVІІI–Х ст. у традиціях чернігівської школи іконопису. На ньому намальовано лише трикутник, який випромінює світло. Кожна сторона фігури підписана: Син, Отець, Святий Дух. Ікону помістили в центрі виставкового залу.
— Уперше в житті бачу подібну ікону, — зізнається отець Лука із Запорізької єпархії УПЦ Московського патріархату. — Зазвичай на іконах зображують святих, грішників, а окремий геометричний предмет — рідко. Взагалі трикутник символізує Святу Трійцю, а світло від нього — християнську віру, яка сяє на весь світ. Але традиційно всередині фігури малюють Всевидяче Око. Або обводять трикутник колом — символом досконалості й безкінечності.
На виставці представлені також подорожні ікони. Їх брали з собою в мандрівку.
— Той, хто брав із собою, приміром, ікону Іоанна Воїна, мав обов"язково бути або воїном, або мандрівником, або носити ім"я Іван, — пояснює Ольга Борисенко, 56 років, працівниця музею. — Часто замовляли подорожні ікони із зображенням декількох святих. Власник такого оберегу мусив носити ім"я одного з них.
Виставка триватиме до жовтня. Відвідати її можна щодня, окрім понеділка. Ціна вхідних квитків для дорослих— 5 грн, для дітей — 3.
Коментарі