Премії кращим театральним діячам вручили на день Святого Миколая у столичному Будинку актора. В залі було холодно. І напівпорожньо. На роялі стосиками лежали червоні дипломи й "миколайчики" — "Закон Божий" та золотисті пакети з косметикою.
Із членів журі, які мали нагороджувати лауреатів, з"явилася лише актриса Раїса Недашківська, 62 роки. Богдан Ступка, 64 роки, був на кіновернісажі "Богдан Ступка запрошує друзів". Балетмейстер Національної опери Микола Прядченко, 54 роки, сказали, репетирує перед виставою. А режисер театру імені Заньковецької Федір Стригун, 66 років, поїхав на гастролі. Аби перевірити інформацію, "ГПУ" зв"язалася із приймальнею "заньківчан". Там повідомили, що трупа — не на гастролях, а от Стригун трохи занедужав.
Замість мистецтвознавця Неллі Корнієнко, 62 роки, приїхав її чоловік, народний депутат Лесь Танюк, 67 років.
На роялі стосиками лежали червоні дипломи й "миколайчики" — "Закон Божий" та золотисті пакети з косметикою
Раїса Недашківська у довгій синій сукні з блискітками та хустці оголосила переможців. Премію імені Мар"яна Крушельницького вручили художньому керівникові Київського муніципального театру "Вільна сцена" Дмитрові Богомазову та актору Рівненського українського музично-драматичного театру Георгієві Морозюку.
Дмитро Богомазов, 41 рік, прийшов на церемонію у потертих синіх джинсах, сірому светрі та чорній шкірянці. З ним була худенька дівчина з маленьким рюкзачком.
— Це Аня. Вона полячка. Працює в Інституті Адама Міцкевича в Польщі, — відрекомендував після нагородження свою супутницю режисер. — Ми обоє зворушені побаченим: кілька людей у залі, всі змерзли, а ведуча на сцені щасливим голосом викрикує твоє прізвище. Звідки пішла традиція так нагороджувати — не знаю. У Польщі такого вже нема. А у нас було 50 років тому. Гадаю, і за півстоліття буде те саме. Це зворушливо. Мені сподобалося... — пожартував лауреат.
Премію імені Сергія Данченка отримав режисер Київського театру драми і комедії на Лівому березі Едуард Митницький, 74 роки. Нагороду вручав генеральний директор Національного театру імені Івана Франка Михайло Захаревич, 55 років.
— З цього року премію вручають із грошовим додатком у тисячу доларів, — оголосив він і простягнув Митницькому білий конверт і пакет з косметикою. Після урочистостей Митницький відповів на запитання "ГПУ".
Із членів журі, які мали нагороджувати лауреатів, з"явилася лише актриса Раїса Недашківська
— Як витратите тисячу доларів?
— Пишу книжку про мою покійну дружину Олену. Вона була гарним науковцем, музикантом. Просто красивою жінкою. Я вже зібрав статті, які вона друкувала в різних виданнях. Тепер телефоную знайомим. Прошу написати спогади про неї. Всі гроші підуть на цю книжку.
Про премію імені Сергія Данченка пан Едуард каже з повагою:
— Я знав Сергія особисто. Він був моїм другом. Колись мені було дуже важко. Театру на Лівому березі тоді ще не було. Трупа просилася на різні сценічні майданчики. Данченко запропонував мені перейти до нього, в театр імені Франка. Ми сиділи у порожньому глядацькому залі "франківців". Я відмовився. Бо якби перейшов, підвів би людей, яких сам перетягнув до свого театру. Але ту пропозицію Сергія досі згадую із вдячністю...
Закінчилася церемонія фуршетом. Артисти та режисери їли бутерброди з червоною ікрою, пили вино та коньяк, кричали "Кучму – геть!" і співали "Гей, наливайте повнії чари!".
6 
1
Коментарі