У Будинку органної музики в Києві виступив 70-річний канадець Фред Міллс. Грав маестро з квінтетом мідних духових інструментів "Київ-Брасс". Міллс — перша труба світу. 24 роки виконує соло в знаменитому оркестрі "Канадієн Брасс". Удостоєний премії "Греммі".
Ми розмовляли з ним після закінчення майстер-класу, який маестро провів для студентів Музичної академії. У нього була вільна година перед репетицією. Фред трохи втомився після довгого перельоту, але охоче погодився відповісти на наші запитання.
— Недавно працював у журі міжнародного конкурсу трубачів у Бельгії. Дивно, що серед конкурсантів не було жодного українського виконавця, — каже Міллс. — Українська школа гри на мідних — одна з найкращих у світі. Італійці грають пристрасно, німці — виразно, американці — дуже вільно, росіяни — консервативно. А от українці — легкі, відверті й щирі, — схвально киває головою маестро. — Недарма ваші музиканти багато гастролюють по світу.
До України Міллс уперше потрапив ще 1964-го, разом з "Нью-Йорк сіті Опера".
Багато моїх юних колег мали напівкримінальне минуле
— Ми кілька місяців гастролювали в СРСР — у Києві, Москві, Тбілісі, навіть виконували "Лебедине озеро" в Большому театрі. Пригадую, вилітали з Києва до Тбілісі чартерним рейсом. Було нас більше сотні — троє диригентів, симфонічний оркестр, балет, костюмери, — всі сиділи в маленькому київському аеропорту і понад три години чекали на виліт. Тоді там ще не було ресторану та буфету. Всі зголодніли й нервувалися. Ми з двома приятелями знайшли маленьке кафе біля аеропорту. Нам подали гарячий і дуже смачний борщ. Нічого смачнішого я в житті не їв! — примружився Фред. — Але доїсти не встиг, бо наш літак подали на посадку. Відтоді я палкий прихильник української кухні, а борщ з пампушками — моя улюблена страва.
Фред народився і виріс у маленькому канадському містечку Гуелф. Двоє його найкращих шкільних друзів були українцями. І першим коханням також була українка.
— На жаль, усе, що я пам"ятаю з їхніх розповідей, це те, що Україна — не Росія, — тре лоба Фред. — Та лише тепер зрозумів значення цих дивних слів. Я був у Києві під час помаранчевої революції. І надзвичайно вражений!
12-річним Фред почав грати на трубі в "Оркестрі молодих хлопців". Його створила поліцейська асоціація міста Гуельфа — аби запобігти молодіжному бандитизмові.
— Багато моїх юних колег мали напівкримінальне минуле. Звичайно, я до них не належав, — пояснює Міллс. — Ми грали марші й патріотичну музику.
Коли Міллса запросили до симфонічного оркестру Х"юстона, там керував знаменитий диригент Леопольд Стоковський. 1961-го Стоковський вирішив створити в Нью-Йорку унікальний оркестр з музикантів різних рас, національностей та віку. Грати першу трубу запросив Фреда Міллса. Цей оркестр став символом Америки, вільної від будь-якої дискримінації.
З четвертої до п"ятої години я медитую
Нині Фред живе у США, на березі Атлантичного океану. Керує кафедрою мідних духових інструментів в університеті штату Джорджія.
Ви багато подорожуєте. Хто в цей час доглядає за вашим будинком? — цікавлюся я.
— Цьогоріч у готелях різних країн я провів 215 днів, — розводить руками Фред. — На жаль, не маю ні дружини, ні дітей, тому за моїм будинком доглядає електронна система охорони, — жартує він. — Іноді здаю кімнати моїм студентам, тоді їм доводиться доглядати за моїм садком, — сміється маестро.
Фреду вже треба поспішати на репетицію. Ми сідаємо у машину і їдемо засніженим Києвом.
Пригадую, що на майстер-класі Міллс розповідав, що музикант мусить мати в голові метроном, який допомагає тримати життєвий ритм. Питаю, чи є такий метроном у самого Фреда.
— Я встаю зранку й виконую фізичні вправи, — розповів він. — А з четвертої до п"ятої медитую. Часто слухаю улюблену музику та спів птахів. Намагаюся більше часу проводити на свіжому повітрі. Дуже люблю фотографувати. У мене є фотографії багатьох відомих музикантів світу. Думаю, колись влаштую фотовиставку.
До України Фреда запросив керівник квінтету "Київ-Брасс" 35-річний Андрій Ільків.
— На репетиціях він поводився, як гарний лікар: мінімум слів і зауважень, — каже 38-річний учасник квінтету Михайло Желізняк. — Лише час від часу пропонував змінити якусь, здавалося б, дрібничку, але від того звучання змінювалося казково!
2 
1
Коментарі