Ексклюзиви
Понеділок, 31 березня 2008 16:33

"Марш українського глядача" закінчився мультфільмами

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Колона ”Маршу українського глядача” рухалася цетральними вулицями столиці півтори години
Колона ”Маршу українського глядача” рухалася цетральними вулицями столиці півтори години

"Марш українського глядача" на підтримку україномовного дубляжу фільмів відбувся в суботу в Києві. Колона з 10 тис. людей о 18.00 рушила з Софійської площі на Майдан Незалежності. Там мітингувальники переглянули короткометражні фільми та мультфільми українських режисерів.

До Майдану вулицями Володимирською, Льва Толстого, Великою Васильківською та Хрещатиком колона йшла півтори години. У руках — сині прапори з емблемами Всеукраїнського об"єднання "Свобода". Попереду — дівчата на ходулях у яскравих костюмах. Оркестр грає на трубах і цимбалах.

У цей час на Майдані вже зібралося кілька десятків людей. Там установили великий екран.

— Тату, а коли вже мультики будуть? — питає дівчинка років семи.

Чоловік підходить до організаторів, цікавиться, чи ще довго чекати.

— Колона вже біля розважального центру "Арена-сіті". Ще встигнете чаю в підземці попити, зігрітися.

Неподалік сцени стоять троє літніх чоловіків і жінка.

— Ми з села Ходосівка (за 7 км від Києва. — "ГПУ"), приїхали ще вранці. Бо невідомо було, коли саме марш почнеться, — розповідає 70-річна Катерина Михайленко. — По телебаченню почула про марш. Кажу діду: "Поки ноги носять, треба їхати боронити рідну мову". Нам із дідом в житті всього вистачає — пенсії достатньо, свій город є. Правда, минулого року його вже не засаджували всього, бо сил обробляти нема. Хочеться лиш одного — помирати і знати, що на рідній землі говорять рідною мовою, — у жінки сльозяться очі.

Кажу діду: "Поки ноги носять, треба їхати боронити рідну мову"

— Раніше працювали вчителями в Запоріжжі, — долучається до розмови її чоловік Микола Савович, 71 рік. — Там хоч місто російськомовне, ми все одно українською говорили. То такого натерпілися. Часом їдеш в автобусі та чуєш, як люди кажуть: "С виду люди вроде нормальные, а разговаривают на украинском".

До них підходить 42-річний бізнесмен Варіх. Цікавлюся, як він, вірменин, ставиться до українського дубляжу.

— Я вже 12 років живу в Україні, — говорить російською з акцентом. — Мої доньки ходять в українську школу і вільно спілкуються українською. Я от теж почав вчити мову, але поки що погано знаю. Як на мене, така акція — це лише реклама партії "Свобода". Хочуть навколо себе трохи галасу підняти. Але задум непоганий.

Нарешті на Майдані з"являється колона. На екрані показують кліп "Не кажучи нікому" гурту "Тартак". Потім на сцену виходить лідер "Свободи" Олег Тягнибок, 39 років. Каже, що українським стрічкам та якісним кліпам важко пробитися до глядача.

Один із організаторів акції — 32-річний ведучий каналу ICTV Ігор Мірошниченко. Цікавлюся, чи не боїться, що залучення до маршу радикальної партії відлякає помірковано налаштованих людей, які дублювання українською взагалі підтримують.

— А що радикального в "Свободі"? —обурюється Ігор. — Вони намагаються відродити нашу культуру і пробудити у людей національну свідомість. Чому це називають радикалізмом, а те, що українців з усіх телеканалів годують іноземними фільмами — ні? Чому я приходжу до ресторану у своїй країні, і там до мене звертаються іноземною мовою?  "Свобода" не має виходу на телеекрани, — продовжує. — Така масова акція — дійсно можливість привернути увагу ЗМІ. Журналістів чомусь не цікавлять ті, хто намагається захистити права українців в Україні. Натомість вони показують по телебаченню проплачені сюжети про антинатівський мітинг у Криму, на якому зібралися люди, які й гадки не мають, що таке те НАТО.

У кінці демонструють мультфільми "Йшов трамвай N9" Степана Коваля, що 2003-го отримав Срібного ведмедя на Берлінському кінофестивалі. Також показали короткометражки "Приблуда" Валерія Ямбурського, "Стіна" Романа Бровка, "Наступний" Анатолія Лавренішина, "Встати! Ать-два!" Олександра Ігнатуша, "Крила" Олександра Усіка.

О 23.00 частина мітингувальників іде до річкового вокзалу, неподалік Поштової площі. Там на них чекають кілька автобусів.

— Ми з Тернополя приїхали, — каже один із прибулих, представляється Олегом. — У нас там оголошення по місту були про цей марш. Ми зв"язалися з організаторами, вирішили підтримати. Грошей нам за це не платили.

Людей на марш привезли також із Луганська, Запоріжжя, Сум, Чернігова й Житомира.

Зараз ви читаєте новину «"Марш українського глядача" закінчився мультфільмами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода