Два роки приписав собі киянин Георгій Топоровський, щоб піти в АТО. 18-річний боєць батальйону "Кривбас" загинув у вересні 2014-го. Книжку "Укри" йому присвятив письменник Богдан Жолдак, 68 років.
— Звертався в кілька видавництв, щоб її надрукували. Деякі з них суперпатріотичні. І кругом мене одсунули. Але йде війна, треба про це писати. А при Януковичі ліквідували військове видавництво. Ну, йолкі-палкі, на кого спертися? Відніс рукопис Івану Малковичу. За кілька днів каже: "Ти знаєш, я прочитав тільки 37 сторінок". Думаю, ну все. А він: "І буду друкувати". Отак моя книжка про війну вийшла в дитячому видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", — розповідає Жолдак.
В книжці є 37 оповідань. Автор каже, що багато сюжетів узяв із материних розповідей про Другу світову.
— Вона пішла на війну добровольцем. Під час так званого бобруйського наступу була зв'язківцем. Її завдання — спостереження за німецькою авіацією. Дівчата були приречені, адже всі спостережні пункти фріци бомбардували.
В "Украх" багато оповідань присвячені жінкам на війні. Одне з них — про снайпера Галю з позивним Чупакабра — основане на реальних подіях. Є іронічні та гумористичні історії. Наприклад, як колишній браконьєр і зек Звіробій пробирається в табір донських "казачків" і краде в них усю рибу. Також є кілька історій про київського психолога Жору, який служив розвідником. Вичислив по антенах у сепаратистському селі дивакуватого фізика-холостяка. Той передавав місце дислокації українських військових.
— Укроп, укр — це розкішні слова. Вороги думали, що вони зможуть образити нас і налякати ними. Ми ці знущальні назви підхопили і розвинули в позитивному сенсі. Наприклад, для американців слово "янкі" образливе. Але воно в них прижилося. Лайливе німецьке слово "бош" стало назвою відомої компанії. Українці вміють сміятися зі своїх ворогів, — додає письменник.
"Укри" принесли Богдану Жолдаку літературну премію "Воїн світла".
У книгарнях збірка оповідань коштує 64 грн.
Коментарі