Вівторок, 20 березня 2007 16:06

Ліна Костенко пригощала "Ведмежою кров"ю"

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Ліну Костенко дочка і син привітали зі святом по телефону
Ліну Костенко дочка і син привітали зі святом по телефону

19 березня письменниці Ліні Костенко виповнилось 77 років. Вона святкувала в Києві вдома на вулиці Гончара. Вітати письменницю ми прийшли з білими трояндами. Кажуть, вона любить білі квіти. На вході консьєржка попередила:

— Ви до Ліни Костенко? Вона поїхала, і сьогодні її не буде. Тут уже приходили вітати. Багато, але невідомі люди, я таких не знаю.

Ми все-таки подзвонили в домофон на п"ятому поверсі. Несподівано почули у відповідь:

— Хто там?

Квартира Ліни Костенко двокімнатна, з високими стелями. Двері на кухню зачинені.

— Чому ви роззулися? — дивується письменниця.

Заходимо до вітальні. Там стоять полиці з книгами. Серед них — альбом грузинської трояндової революції. На полицях та на стінах — понад десяток портретів покійного чоловіка Ліни Василівни — Василя Цвіркунова. Він очолював кіностудію імені Довженка, помер сім років тому від серцевої недостатності. Під стінами коричневі диван і два крісла, серед кімнати — стіл.

— Запрошували когось? — цікавлюся.

— Зранку розмовляла по телефону з донькою й сином. На день народження взагалі не запрошують, знаєте? На день народження приходять ті, хто знає, що їм будуть раді — так заведено. Багато людей схильні до застіль. Мені це не подобається. Мій чоловік Василь Цвіркунов казав: давай поїдемо в ліс. І ми їхали. Кращий день народження був на моє 40-річчя. Саме до Києва привезли "Шоколадного солдатика". Чоловік каже: "Пішли, ти ж любиш Бернарда Шоу?" І ми пішли до театру. Я ніколи не забуду цього дня народження, бо це був хороший спектакль.

У консьєржки хтось залишив квіти

Мене сьогодні вітають з 7-ї ранку, — продовжує. — Що це за свято? Це навіть не ювілей! Але я не можу не взяти слухавку, телефонують хороші люди — вітають, пам"ятають. У консьєржки хтось залишив квіти. Навіть не назвався. Це приємно, звісно. Я хотіла тікати з хати, але має прийти одна людина — італійка. Народилася в Брюсселі, батько сицилієць, а вона любить Україну! І розмовляє українською краще за наших політиків.

— А відомі люди приходили?

— Я не даю інтерв"ю, — не хоче розповідати. — Тим більше, на свій день народження.

— А творчий вечір організувати не збиралися?

— Два роки тому Києво-Могилянська академія зробила дуже цікаву річ для мене. У мене мав бути творчий вечір в оперному театрі. І я подумала: як це — творчий вечір в оперному? Усі будуть віншувати. А мені цього не хотілося. Тож творчого вечора так і не відбулося. А Києво-Могилянська академія влаштувала круглий стіл, на який запросили й мене. Це й було для мене справжнє свято. Не люблю світитися. Бо почуваюся добре тільки за роботою.

А робота в мене цікава. Одна експедиція до Чорнобильської зони чого варта! Давайте вип"ємо, — пропонує й дістає з серванту в вітальні пляшку червоного вина "Ведмежа кров" та скляні стакани. Йде на кухню готувати бутерброди.

— М"яса не їм, бо зараз піст, — пояснює, повернувшись. — Тому пригощаю сиром.

"ГПУ" випила за день народження письменниці, а вона побажала нам успішної роботи. Потім Ліна Василівна похопилася, що, хоча нікого не запрошувала, але "сьогодні ж прийдуть увечері":

— Треба зготувати пиріжків, а я не встигаю.

Ми попрощалися.

Зараз ви читаєте новину «Ліна Костенко пригощала "Ведмежою кров"ю"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі