23 березня на Байковому цвинтарі поховали дружину поета Миколи Вінграновського. Олександра Вінграновська-Білинкевич померла на 74-му році життя від раку шлунка.
— Лікарі пропонували зробити їй хіміотерапію, але вона відмовилася, — розповідає одна з товаришок покійної. — За нею доглядав син Андрій. Провідував щовечора, а вдень біля неї чергували няньки. Бачила її за два дні до смерті. Вона вже дуже слаба була. Нічого не казала, тільки потисла мою руку.
Першим чоловіком Олександри Іванівни був Ярема Полотнюк, син письменниці Ірини Вільде. У них народилася донька Ярина, яка 13 років тому загинула в автомобільній аварії.
— Її донька була сходознавцем, — говорить київський поет Павло Вольвач, 47 років. — Перекладала з перської, а у вільний час малювала. Борис Олійник організував посмертну виставку її робіт у Фонді культури. Мистецтвознавець Дмитро Горбачов сказав, що побачив у цих полотнах "наїв і простоту Матісса".
Син Вінграновських 46-річний Андрій був депутатом Київради від Партії регіонів. Тепер очолює Держслужбу з питань культурної спадщини.
На цвинтарі поетесса Ліна Костенко 1,5 год. тримала портрет покійної.
— Олександра дуже доброю була, — шепочуться дві жінки. — Чула, що Ліна Костенко теж її послугами користувалася. Якось до неї у гості приїхала донька з онучкою. Ярославі стало погано, то Ліна Василівна сама до Олександри бігала, просила допомоги.
Олександра Вінграновська працювала лікарем-кардіологом, звільнилася позаторік. Жила на пенсію. Любила їздити на дачу до своєї подруги Антоніни Пасько, бо власної не мала. Торік в одному із журналів опублікувала спогади про чоловіка.
— Із видавцем і письменником Михайлом Слабошпицьким готуємо книжку спогадів про Вінграновського, — говорить Павло Вольвач. — До неї увійдуть і мемуари Олександри Іванівни. 2005-го я переїхав до нової квартири на Троєщині, не мав на чому спати. Вона подзвонила, передала мені розкладайку. Сказала: "Микольця похвалив би мене за це рішення".
Коментарі