Хочете випробувати вашу толерантність? Сходіть на спектакль "Фракція" в Муніципальному театрі "Київ". Як досидите до кінця без жодного прикрого слова, вас приймуть до Євросоюзу поза чергою. Про вас казатимуть: о, він толерантний, як двері!
Отак воно буде, якщо "Фракція" не виведе вас із рівноваги. Бо ця п"єса — про те, що нібито якась фракція нашого парламенту хоче пропхнути законопроект про легалізацію проституції в Україні. Втім, фракція дивна: тут зібрані політики, яких насправді важко уявити разом. Звісно (з огляду на передвиборну толерантність) нікого не названо справжніми іменами. Зате є прозорі натяки. Скажімо, є персонаж, чия вишиванка схожа на вишиванку Шкіля. Є ще двоє персонажів, схожих на прогресивних соціалістів (лише тим, що їх двоє, а більш нічим). Інших героїв також можна вгадати за вторинними ознаками. Ага, ще тут є три "Наташі" з Окружної дороги: їх нібито запросили до парламенту як експертів на обговорення законопроекту. Отже, заквашено п"єсу дотепно й багатообіцяюче.
Є персонаж, чия вишиванка схожа на вишиванку Шкіля
Але театр кепсько скористався цією закваскою. Їй-богу, наші депутати на трибуні цікавіші, ніж їхні подоби на сцені. Отут-то і втрачаєш толерантність. Бо ми вже звикли, що в житті якісь депутати обманюють наші сподівання. Але коли нас обманюють на сцені, це нестерпно. Бо це не парламент, а театр, і від нього ще можна чекати хоч якоїсь переконливості та ясності. А дідька! Темна вода во облацех! Навіть найколоритніший персонаж, що його грає керівник театру Валерій Невєдров, 56 років, схожий одночасно на Хрущова, Леніна й Миколу Яковченка! Інші — зовсім розпливчасті. Це розчаровує, бо політична сатира вимагає певного вміння крутити дулі в кишені. Коли ж вони невиразно скручені — це прикро. Адже коли ви дивитеся бокс клоунів, вас розчаровує не те, що вони погані боксери, а те, що вони погані клоуни. Так і тут. В усьому Києві ви навряд чи знайдете настільки недбало зроблену виставу. Точніше, зовсім не зроблену. Це таке неймовірно безпомічне видовище, що ви не вірите своїм очам і починаєте шукати винних.
Трьох "Наташ" з Окружної дороги запросили до парламенту як експертів
Авторів у п"єси двоє — Анатолій Крим, 58 років, і Олександр Прогнімак, 48 років. Один із них — професійний драматург, другий — депутат Київради. Отже, ці два імені мали б гарантувати нам певний художній рівень показаного. А на афіші є ще п"ять імен депутатів Київради, про яких сказано, що вистава здійснена за їхньої підтримки.
Може, вони погано її підтримували, що вона отака вийшла? Але якщо вони (що найімовірніше) підтримували її добре — значить, у них препоганий смак. Та не варто сердитися. Бо винні в усьому ми. Бо мусили б пам"ятати, що свобода слова відучила митців крутити дулі в кишені.
2 
1
Коментарі