Скрипалька Мирослава Которович, 32 роки, записала компакт-диск "Сотворіння". Для презентації в центрі сучасного мистецтва "Пінчук-Артцентр" вбрання їй шила Вікторія Гресь.
— Це фіолетова тюлева сукня, — розказує Мирослава. — На показі у Вікторії вона була без нижнього чохла, зовсім прозора. Але на презентації такого епатажу я собі не дозволила. В останню мить виявилося, що нікуди покласти блокнот — мій щоденник, з якого я читала спогади під час презентації. І за годину до концерту мені пошили сумочку такого ж кольору. Кравчиня дивувалася: "А Мирослава свої щоденники напам"ять не може вивчити?".
Розказує про центральний твір диску — Третю камерну симфонію Євгена Станковича.
— В оригіналі вона написана для флейти. Сольну партію з флейтової на скрипкову перетворила я сама. Спочатку написала, а вже потім показала Станковичу. Не знала, як він відреагує. Але йому сподобалося.
Презентація диску проходила в той самий день, коли в столичному палаці "Україна" виступав камерний оркестр "Солісти Москви" під керівництвом Юрія Башмета.
Розплакалася і побігла на поїзд
— В оркестрі Башмета в мене багато друзів. Якось на фестивалі "Ельба — музичний острів Європи" я грала із "Солістами Москви" симфонії Бетховена. І запізнилася на репетицію. На розгніване запитання Башмета відповіла:
— Вчинила так, бо хотіла особисто вам представитися.
Це Башмета розсмішило й розрядило ситуацію. Я потоваришувала з багатьма його музикантами. Але в Києві ми так і не зустрілися, бо концерти у нас проходили одночасно. Колись у Києві в один і той же день виступали Гідон Кремер і Ванесса Мей. Люди розривалися, не знали, куди йти. Я не порівнюю себе з Ванессою, — сміється. — Але вдячна тим, хто підтримав українське.
— Ти з Кремером знайома давно? — цікавлюся.
— Коли була студенткою, мені всі радили вступати до Віденської музичної школи. Приїхала туди й помітила Кремера на афіші. У нього був концерт, а я від"їжджала додому. Та на перше відділення встигала. У перерві насмілилася зайти до Кремера в артистичну. Але назвала своє ім"я, і більше нічого сказати не змогла. Розплакалася і побігла на поїзд. Так познайомилася з людиною, що потім стала моїм наставником.
Каже, що в лютому їде до Німеччини на святкування 60-річного ювілею Кремера.
— Приєднаюся до "Кремерати Балтики" — оркестру, який Гідон створив десять років тому. Я там була єдиною українкою. Якось після мого дзвінка маестро ледве не загубив скрипку за мільйон доларів. Він збирався на потяг. А я не розрахувала час і подзвонила йому на мобільний о четвертій ранку. Сказала, що не зможу взяти участь у наших найближчих концертах. Маестро дуже переймався. Коли виходив із потяга, забув скрипку в купе. Добре, що інструмент наступного дня знайшли.
1974, 1 листопада — народилася в Києві в сім"ї скрипаля Богодара Которовича та арфістки Наталії Кметь
1991–1999 — навчання в столичній консерваторії
1993–1997 — скрипалька столичного ансамблю "Київська камерата"
1996–2004 — концертує з камерним оркестром скрипаля Гідона Кремера "Кремерата Балтика"
1999 — одружилася з бізнесменом Андрієм Карпенком
із 2003 — концертмейстер ансамблю "Київські солісти"
із 2006 — заступник художнього керівника
2 
1
Коментарі
4