— Як змусити людину дивитися українське кіно? Підкреслюю, що ставлю питання в такому вигляді, як вони надходили через опитування в інтернеті, — каже телеведучий 62-річний Андрій Куликов. Звертається до генеральної продюсерки Одеського міжнародного кінофестивалю Юлії Сінькевич, 36 років. Вона перемогла в конкурсі на посаду голови Державного агентства України з питань кіно. Представила свою програму розвитку кіноіндустрії.
— Це абсолютно зрозуміле питання. Кредит довіри глядача до національних фільмів на низькому рівні, — відповідає Сінькевич. — Ми всі працюємо над цією проблемою, бо хочемо, щоб більше глядачів ходили на українські прем'єри. Чекали на них, поважали, захоплювалися, знали акторів в обличчя, мали своїх зірок. Катувати українським кіно нікого не потрібно. Воно має знаходити відгук у серцях глядачів. Для цього треба знімати якісні стрічки, популяризувати ідею їх перегляду в кінотеатрі. Створити бренд українського кіно, яке має бути модне, цікаве, престижне.
Як витримуватимете баланс між фінансуванням авторського та глядацького кіно?
— Маємо провести ґрунтовне дослідження ринку. Це дасть розуміння, як будувати стратегію розвитку індустрії. Скільки і яких фільмів нам потрібно по кожному напряму.
Коли говорите "нам", кого маєте на увазі?
— Країну, кіноіндустрію і глядача, який може — хоч і не люблю так казати — "споживати продукт".
Як боротиметеся з тим, що до Держкіно на отримання підтримки подають суттєво завищені бюджети проектів?
— По-перше, повинна бути верхня межа бюджетів. По-друге, потрібно переглянути підхід до процедури отримання грошей від держави. Встановити чіткіші критерії до кінопроектів, щоб одразу краще аналізувати їх.
Розкажіть про міжнародний вектор роботи Держкіно.
— Важливо приєднатися до європейського фонду підтримки кіно "Єврімаж". Процес триває з 2002-го, але щось постійно йде не так. Зараз ми близько підійшли до цього моменту. Участь у фонді відкриває нові ринки розповсюдження кіно. Навіть такі далекі, але важливі, як Китай і США.
Ви заявили про надання субсидій на відбудову малих кінотеатрів у містах із населенням від 200 тисяч.
— Я хотіла б з'ясувати, яким чином може запрацювати ця норма закону. Оскільки вона номінально закріплена, проте по факту поки що не працює.
Що ви думаєте про концепцію "патріотичного кіно"?
— Слово "патріотичний" завжди маніпулятивне. Використовують у різних контекстах. Фільм "Додому" Нарімана Алієва патріотичний? Як на мене, так. У цьому сенсі треба визначитися з поняттям. Чи потрібні окремі конкурси, присвячені певній тематиці — наприклад, героям України або якійсь історичній даті? Мабуть, ні. Такі картини можуть брати участь у конкурсі нарівні з іншими.
Наскільки ви плануєте окремі програми для підтримки виробництва дитячого кіно?
— Це надзвичайно важливо. Нам немає майже нічого показувати дітям. Вони всі дивляться в інтернеті іноземні стрічки.
Як можна рейтингувати продюсерів? І якою має бути максимальна кількість проектів, які кожен подає на різноманітні конкурси?
— За критеріями досвіду, успішності проектів, призів на міжнародних фестивалях. Чи були здані всі проекти в Держкіно, чи завершені вони. Не скажу конкретну цифру, але не може бути такого, щоб у продюсера було по 10–20 проектів на один рік.
Ви кажете, що в Україні недостатньо кінозалів. Скільки їх є і скільки ви хотіли б, щоб було?
— Зараз у нас приблизно 500 залів. Це мало для такої великої країни. Має бути принаймні втричі більше. У Німеччині лише в одному великому місті може бути понад 1000 залів.
Що, як обсяг фінансування кешрібейтів наблизиться до всього бюджету, який матиме Держкіно?
— Кешрібейт (повернення державою до 25% вартості фільмів іноземним кінематографістам, які знімають в Україні. — ГПУ) відкриває багато можливостей. Завдяки цьому не буде більше питань, чому американці серіал "Чорнобиль" не в Україні знімали. Але повинна бути чітко визначена межа. Знаю досвід Грузії, де влітку фільмували американський бойовик "Форсаж 9". Цей блокбастер забрав майже весь бюджет, який був передбачений на кешрібейт. Тому інші проекти були просто заморожені. Це питання регулювання квот у рамках наявного бюджету.
13 кандидатів подавалися на конкурс на посаду керівника Держкіно, який проводило Національне агентство України з питань державної служби. Відбувався у три етапи — тестування з англійської мови, на знання законодавства та ситуаційні завдання. За результатами третього туру, достатню кількість балів набрала Юлія Сінькевич. Затвердження на посаду має відбутися після співбесіди в Кабінеті міністрів.
4 
35413
Коментарі