Ексклюзиви
Вівторок, 04 вересня 2007 14:22

Катерина Ющенко розплакалася на виставці

В Українському домі до 9 вересня триває виставка 200 пейзажів та ікон. Це — роботи дітей зі Школи народного малярства, що в селі Журавники Горохівського району на Волині. Керує нею 70-річний художник Василь Парахін. Виставку відвідала дружина президента Катерина Ющенко, 46 років.

— Уперше я побачила роботи учнів Василя Парахіна у травні цього року на фольклорному фестивалі "Берегиня" у Луцьку, — пригадує перша леді. — По протоколу в мене було п"ятнадцять хвилин. Але картини так вразили, що я дивилася на них понад годину. Мені тоді подарували два полотна. На одному намальовано птаха. А на другому — чайки з пташенятами у гнізді у великій квітці. Над птахами схилилися два дракони у радянській та німецькій касках. Удома я показала ці роботи чоловікові. Віктор Андрійович сказав: "Їх намалював великий художник". А коли дізнався, що це дитячі малюнки, зауважив: "У цих дітей великий учитель", — розповідає вона.

На виставці Катерину Ющенко супроводжує Василь Парахін.

— Ми на кожній картині зображаємо три білі хатки під солом"яною стріхою, — розказує художник.

— Український рай, — каже перша леді й уважно роздивляється дитячі малюнки "Хлопець і дівчина" та "Наше село". — Оце для мого чоловіка сюжет, — показує на полотно "Пасіка", — а оце — мій, — говорить про картину "Материнство", на якій зображена жінка з дитиною на руках.

Біля полотна "Визволителі" у дружини президента починають текти сльози. Хтось подає їй паперову серветку. На картині зображено мертвого вояка УПА. Над ним голосить мати, а на неї нацьковують псів солдати у німецькій та радянській формах.

— Така сумна картина, — зітхає жінка. Парахін каже, що її намалювала 13-річна художниця Олеся Абрагамовська.

Дружина президента підходить до Олесі — білявої дівчинки з довгою косою.

Куплю за ці гроші хату

— Ким ти хочеш стати у майбутньому? — запитує перша леді.

— Не знаю, — знизує плечима та.

Василь Парахін зауважує, що до художніх училищ його вихованців не беруть.

— Відмітають одразу, — гарячкує він. — Вимагають академічної манери малювання. А народної не визнають. І даремно. Бо в сучасних українських сувенірах дуже мало залишилося від народного мистецтва. Мої дітки й скриню розмалювати можуть, і ресторан зробити справжнім народним, — каже чоловік.

Куратор виставки, директор Луцького художнього музею Зоя Навроцька, пропонує дружині президента вибрати для себе якусь картину. Катерина Ющенко ще раз проходить уздовж стіни. Показує пальцем на "Наше село", "Пасіку" й "Материнство". Потім дарує Василеві Парахіну золотого годинника. А на його школу обіцяє переказати 10 тис. грн.

— Куплю за ці гроші хату, щоб відкрити у ній справжню школу, — говорить Парахін "ГПУ". — Бо зараз малюємо картини в недіючому сільському дитсадку. Частину грошей віддам гончареві з сусіднього села Кульчин. Щоб він гончарства наших дітей навчав.

Василь Парахін за радянських часів був головним художником цеху "Київський сувенір".

— Але мене звільнили "за націоналізм", — згадує він. — Бо на збори у Спілку художників приїхав у синіх джинсах і жовтій сорочці.

Нині художник на власні гроші будує церкву Святої Покрови на кордоні Львівської та Волинської областей, поряд із рідним хутором Черуковатиця.

— Мій батько працював сторожем на цегляному заводі. Навіз додому доброї цегли, бо мріяв звести гарний хлів. А після його смерті мені стало шкода таку гарну цеглу переводити на хлів.

Усередині храм Святої Покрови розпишуть учні художника.

Зараз ви читаєте новину «Катерина Ющенко розплакалася на виставці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода