25-річна співачка Йолка (справжнє ім"я Єлизавета Іванцев) приїхала до батьків в Ужгород із Москви. Там вона живе три роки. На День незалежності виступала на площі перед Ужгородським муздрамтеатром.
— Покурю поки що, — каже російською. — Перед камерами й фотоапаратами з цигаркою більше не з"являюся. Кажуть, Йолка показує поганий приклад молоді.
Говорить, що 2005-го їздила з концертним туром по Україні.
— Виступила у 15 великих містах, крім рідного Ужгорода, — нарікає співачка. — Не могла порозумітися з ужгородськими організаторами концертів. Цього разу приїхала в місто за власні гроші, вибила дозвіл на виступ і відмовилася від гонорару. Перед поїздкою написала першу пісню українською мовою. Називається "Свобода". Незабаром з"явиться на нашому радіо.
Зізнається, що родину провідує раз на рік. Та говорити про сім"ю відмовляється. Відомо, що мати Йолки працює медсестрою обласної лікарні, а батько керує охороною приватної фірми. Ще Йолка має 8-річну сестру Євгенію.
Кажуть, Йолка показує поганий приклад молоді
— Уперше на сцену вийшла зі шкільною командою КВК, — згадує співачка. — Пізніше виступала в ужгородській команді "Палата N6", яка двічі отримувала суперкубок ліги КВК. Жартівниця з мене не "ах", я більше співала.
Після школи Йолка вступила до ужгородського музучилища.
— Покинула навчання й не шкодую.
Чому?
— Я була не ідеальною ученицею, — ухиляється співачка від відповіді. — Викладачі очікували від мене іншого. Після училища мене запросили бек-вокалісткою в ужгородську групу "Бі Енд Бі". Співали легкі ритм-енд-блюзові пісні про кохання. 2001-го на московському фестивалі "Реп-М"юзік" познайомилися з продюсером Владом Валовим. Він видав перший і єдиний альбом нашої групи. За три роки телефонує й каже: "Приїзди, написав для тебе пісню "Місто обману". Не вірила, що потрібна комусь у Москві. Але поїхала, записалася й повернулася до Ужгорода. Влад зателефонував через півроку. Сказав, що продюсуватиме мене. Дорогою з московського вокзалу в таксі я почула свою пісню. Хотілося крикнути: "Це я, це я співаю!".
Як вибирала сценічне ім"я?
— Продюсерові придумувати нічого не довелося. Мене з дитинства у дворі називали Йолкою. Лише співак Сашко Положинський казав по-українськи — Ялинка. Він грав у команді КВК за Волинський університет. Часто прогнозував: "Ялинко, дівчинко, ти станеш зіркою". А я йому: "Сашку, ти теж".
До співачки підходить молодик, просить лишити автограф на пачці з-під цигарок.
— На цигарках і грошах не розписуюся, — обурюється Йолка. — Спробуйте знайти папір!
Коментарі
2