42-річна київська режисерка Оксана Байрак 18 листопада на каналі "Інтер" покаже стрічку про взаємини чорношкірого хлопчика Кості та його вітчима, одеського кардіохірурга Андрія Міклашевського. Хлопчика грає 8-річний киянин Маше Галіахметов. А його вітчима — російський актор Дмитро Харатьян, 46 років. Українська акторка Ада Роговцева, 69 років, втілила у фільмі санітарку. Вона постійно мирить батька і прийомного сина.
Матір хлопчика грає 33-річна російська акторка Євгенія Дмитрієва. На початку стрічки вона гине в автокатастрофі під Одесою. Костя лишається з вітчимом.
"ГПУ" потрапила на зйомку біля київського ювелірного заводу, у райвідділі внутрішніх справ Голосіївського району. Кімнатку на першому поверсі обладнали під гримерку. Кабінет слідчого перетворили на майданчик.
— Знімаємо сцену, коли Костю за жебрацтво забирають до міліції, а Андрій його визволяє, — розповідає другий режисер фільму Наталя Старова, 32 роки.— Ми щойно повернулися з Одеси, де місяць знімали сцени з Адою Роговцевою. У Києві "добиваєм" останні кадри.
Байрак із Харатьяном поїхали до кафе перекусити. У коридорі з прийомною мамою, 39-річною киянкою Галиною Галіахметовою, стоїть Маше. Мати Маше втілить у фільмі хатню робітницю Андрія, яка радить героєві Харатьяна віддати Костю до дитячого будинку.
Тата-африканця вбили на Новий рік біля будинку
— У Маше з Костею схожа доля, — розповідає Галина. — Із дитини знущалися в школі, бо він чорношкірий. Мати Маше померла під час пологів, а тата-африканця вбили на Новий рік біля будинку. Маше тоді було два роки, — продовжує. — Я доглядала його від народження, а після смерті батька всиновила.
Під вечір під"їжджають Харатьян та Байрак. Режисерка розпитує помічницю, чи всі декорації готові.
Як познайомилися з Маше? — цікавлюся в Оксани.
— Його мені порадив асистент. Хлопчик працює фотомоделлю з двох років. На проби прийшов із мамою. Він одразу мені сподобався.
А з Харатьяном?
— Я шукала актора на головну роль у ліричній комедії "Убей меня, ну пожалуйста". Російська акторка Ольга Погодіна порадила Мітю. Але Харатьян для мене тоді був романтичним героєм, хоча я дуже поважала його як актора. Потім по телевізору побачила інтерв"ю з ним. Приїхала в Москву, ми зустрілися в ресторані, і я зрозуміла, що Мітя — мій герой.
Товаришуєте зараз?
— Два з половиною роки всі сценарії пишу під Харатьяна. Фільм "Син" мали знімати ще у травні, але Мітя грав у серіалах "Віола Тараканова" та "Іван Подушкін". Тоді я хотіла запросити на головну роль Олександра Домогарова. Але поклала на своєму столі фото Харатьяна та Домогарова і спитала Маше: "Хто твій тато?" Той показав на фото Харатьяна. І сказав, що Домогаров дуже вродливий, але тато — Дмитро.
Маше показує мені на мобілці есемес від Байрак: "Ты — мой маленький ангел". Оксана каже, що він їй надіслав есемеску: "Ты — моя вторая мама".
— Маше затвердили на роль Кості не зразу, — продовжує Оксана. — Спочатку писали сценарій під Яніса Степаненка, сина співпродюсера цього фільму. Але в останню мить сценарій переробили.
Із гримерки виходить Харатьян.
Що сподобалось у сценарії? — цікавлюся.
— Сюжет. Оксана надіслала мені його електронною поштою у Москву, — позіхає, прикриваючи рота рукою. Вибачається, каже, що за останні два дні дуже втомився.
Розповідає, що паралельно знімається у фільмі "Тяжелый песок" у російського режисера Антона Борщевского.
— Це стрічка про голокост за романом чернігівського письменника Анатолія Рибакова. Я граю льотчика-героя Вадима Соколова. Він приїжджає перед війною до товариша в містечко Сновськ на Чернігівщині. За фільмом у мене закохується 16-річна другова сестра. Це єврейка Діна, яку грає Неллі Уварова. Потім починається війна. Вадим гине на фронті, а Діна лишається в єврейському гетто. Зйомки проходять біля міста Щорс Чернігівської області. Там збудували ціле кіношне містечко. Декорації: старі рушники, сукні, фотографії — зносили на майданчик місцеві жителі.
Дмитрові приносять зелений каркасний стілець зі спинкою та підставками для рук. Він дякує, але не сідає.
— Для мене купили, — розповідає, — щоб я в перервах між зйомками відпочивав. А не виходить! Після зйомок сплю, і знову на майданчик. 30 років живу в літаках, — Харатьян позіхає і йде гримуватися.
Коментарі