Гран-прі 25-го Форуму видавців отримав альбом "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення". Книжку опублікувало київське видавництво "Родовід" за підтримки Українського культурного фонду.

— Україна ввійшла в ХХ століття, не маючи єдиного національного символу, — розповідає співавтор альбому "Наш герб" Богдан Завітій, 45 років. — Коли 1917-го постала Українська Народна Республіка, треба було робити паспорти, друкувати гроші. Тривала дискусія, який обрати герб. Голова УНР Михайло Грушевський відкидав ідею взяти козака із самопалом — із герба Війська Запорозького. Бо вважав, що це символ відновлення пансько-гетьманських порядків. Грушевський мріяв на гербі України бачити плуг. Галицького лева, що спирається на скелю, називав регіональним символом, київського Архістратига Михаїла — занадто релігійним.

Зупинилися на ідеї взяти гарний промальований знак неясного значення, щось схоже на тризубець із монет Володимира Великого. До того моменту про цей знак знало вузьке коло фахівців. 25 лютого 1918 року тризуб затвердили гербом Української Народної Республіки. За СРСР тризуб можна було побачити лише в карикатурах на буржуазних націоналістів у сатиричному журналі "Перець". Так, самі того не бажаючи, радянські ідеологи сприяли утриманню в колективній пам'яті українців своєї символіки.

Текстову частину видання написав доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило. Ілюстрації до альбому шукали в бібліотеках, архівах, музеях і приватних зібраннях України та світу.

×