Українська драма "Погані дороги" режисерки 45-річної Наталії Ворожбит здобула приз "найбільш інноваційного фільму конкурсу" на Міжнародному тижні кінокритиків — паралельній програмі 77-го Венеційського кінофестивалю.

Стрічка "Погані дороги" змальовує п'ять історій про Донбас на лінії розмежування. Директор школи п'яним перетинає блокпост, конфліктує з військовими. Лікарка везе додому тіло коханого його дружині. Подружжя вимагає гроші в жінки, яка збила автомобілем їхню курку. Дві дівчини чекають на своїх хлопців — солдатів ЗСУ — на автобусній зупинці напівзруйнованої міської площі. Сепаратист бере в полон журналістку і ґвалтує її, за сюжетом.

"Погані дороги" — перша режисерська робота Наталії Ворожбит. Вона — драматургиня і сценаристка, співзасновниця "Театру переселенця" та фестивалю "Тиждень актуальної п'єси". Серед попередніх проєктів — серіал "Спіймати Кайдаша", близько 20 п'єс, які ставили в Україні, Росії, Великій Британії, Польщі, США, Латвії.

В основі сюжету стрічки — реальні історії військових і цивільних. Авторка зібрала їх 2015-го в зоні АТО під час роботи над фільмом "Кіборги" про оборону Донецького аеропорту. 2017-го на їх основі написала п'єсу "Погані дороги" для лондонського театру "Роял Корт".

— Новели поєднано поганими дорогами в буквальному і переносному сенсі, — каже Ворожбит. — Ідеться про стосунки, травмовані війною. Про те, як в екстремальних ситуаціях людина проявляє найкращі та найгірші якості.

"Стрічка показує переважно біль і зовсім мало надії у зруйнованому війною регіоні, — пише американський журналіст Девід Кац. — Ця важка робота розглядає різні долі на окупованому Донбасі й майже не знаходить розради. Зображує бідність, садизм, проблеми з продовольством, бандитизм і корупцію.

Кіно має дивну структуру з окремих самодостатніх історій. З'являються на екрані одна за одною без кінцівок та заголовків. Камера фокусується на виконавцях і просто спостерігає. Актори забезпечують відчуття реальності. Їхні ролі безіменні, але ми все одно можемо роздивитися глибину персонажів.

"Погані дороги" — сильний дебют, стартовий майданчик, який допоможе новому українському таланту здобути ширшу увагу. Як і Сергій Лозниця в "Донбасі", Ворожбит бере на себе відповідальність продемонструвати світу наслідки російської агресії проти України".

Кіно про сучасних американських кочовиків визнали найкращим

77-й Венеційський міжнародний кінофестиваль тривав 2–12 вересня на італійському острові Лідо. Став першим великим культурним заходом у Європі після початку пандемії.

Головним призом — "Золотим левом" — відзначили драму "Земля кочовиків" американської режисерки китайського походження 38-річної Хлої Чжао. Дія відбувається 2011-го. Робітниця з містечка Імперія, штат Невада, втратила житло через економічну кризу й закриття підприємства. Подорожує своїм фургоном по заходу США. Головну роль зіграла володарка двох "Оскарів" 63-річна Френсіс Макдорманд.

Фільм знятий за книжкою "Номадленд. Вижити в Америці XXI століття" журналістки Джессіки Брудер. Вона три роки досліджувала й документувала життя літніх американців, які пересуваються країною у трейлерах у пошуках роботи. Частину ролей у стрічці виконали реальні кочовики.

"Срібного лева" за найкращу режисуру вручили японцю 65-річному Кійосі Куросаві за історичний фільм "Дружина шпигуна". Дія розгортається напередодні Другої світової. Подружжя наважується на державну зраду. Ризикуючи життям, викривають злочини японської влади в Маньчжурії.

Нагороду за найкращу чоловічу роль отримав італійський актор 51-річний П'єрфранческо Фавіно. У стрічці "Наш батько" зіграв заступника комісара поліції, на якого здійснює невдалий замах терорист. Свідками цього стають син і дружина. Відтоді вся сім'я живе у страху.

Найкращою акторкою визнали англійку Ванессу Кірбі, 32 роки. У картині "Фрагменти жінки" її героїня втрачає дитину під час домашніх пологів. Вона намагається впоратися з горем й налагодити стосунки з чоловіком і матір'ю. Готується зустрітися в суді з акушеркою, через яку втратила дитину.

В основному конкурсі показали 18 фільмів.

×