Три автори претендують цьогоріч на Національну премію України імені Тараса Шевченка в номінації "Література". 58-річна Марина Гримич з історичним романом "Клавка" про Спілку письменників у повоєнному Києві 1940‑х. 46-річна Маріанна Кіяновська з поетичною збіркою "Бабин Яр. Голосами", присвяченою жертвам Голокосту в Україні. Вірші відтворюють уявні голоси загиблих і тих, кому вдалося вижити під час масових розстрілів 1941-го. 51-річний Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але…". Це 33 твори за останні п'ять років — роздуми та історії з життя.
— У короткому списку бачимо давно відомі імена. Але це активні письменники, що й далі друкуються, — каже літературознавець Ростислав Семків, 44 роки. — Зараз Шевченківську премію вручають не просто за довге перебування в літературі, а за конкретні тексти. Усі вийшли в останні три роки і заслуговують нагороди. Маємо трьох різних номінантів. Маріанна Кіяновська знана передусім як поетка ще з 1990-х. У неї значна творча біографія і багато книжок. Є Марина Гримич із резонансними текстами. Новий роман "Клавка" піднявся в різних літературних конкурсах, потрапив у довгий список "ЛітАкценту року" і короткий — "Книги року Бі-Бі-Сі". І Тарас Прохасько — своєрідний автор зі своїм фантастичним світом. Його можна уявляти в одному ряду із Кафкою та Бруно Шульцем.
У новому складі Шевченківського комітету (затверджений у грудні. — ГПУ) багато відомих постатей, і це важливо. Минулих часів туди часто входили люди, які радше були функціонерами, а не знаними фахівцями. Тепер таких не бракує. Це дає надію на головне — справедливий вибір.
Ще від радянського часу існувала традиція відзначати за вислугу років. Окрім достойних митців, також були представники так званих творчих спілок, але не відомі широкому загалові. Це й додавало певного скепсису. Всі розуміли — це годівничка для лояльних до влади. Вже в каденції 2016–2019 років усе рішуче змінилося. Вибирали людей, яких знають більше, ніж лише літератори. Тому вважаємо, що зі своєю місією впоралися.
У номінації "Публіцистика, журналістика" також три претенденти.
60-річна Євгенія Кононенко зі збіркою "Слово свого роду". Містить автобіографічні есеї про мову в щоденному побуті, письменництво, сімейні стосунки, роль і місце жінки в сучасному світі. 70-річний Василь Овсієнко зі спогадами про дисидентів "Світло людей". Та 30-річна Євгенія Подобна із книгою "Дівчата зрізають коси". Зібрала спогади 25 жінок-військових, які брали участь в АТО у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів 2014–2018 років як стрільці, кулеметниці, медики, мінометниці та снайпери.
У номінації "Візуальні мистецтва" представлені троє митців.
59-річний Сергій Братков із серією робіт "Імперія снів". Це колажі з фотографій особистого архіву, роздруковані на тканині. 63-річний Олександр Глядєлов із мистецьким проєктом "Карусель". Містить документальні фотографії, зроблені в дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі, в'язничних лікарнях. Художник 37-річний Микита Кадан із проектом "(не) означені" про масове насильство ХХ століття, злочини нацизму і сталінізму, етнічні чистки. Поєднує графічні роботи, архівні матеріали й тексти істориків.
У номінації "Кіномистецтво" два претенденти-документалісти.
66-річний Ігор Мінаєв із фільмом "Какофонія Донбасу", що досліджує радянський міф про регіон. Та 44-річний Тарас Томенко зі стрічкою "Будинок "Слово". Розповідає про дім у Харкові, куди на початку 1930-х поселили найвизначніших діячів української культури. До 1937 року за сфабрикованими свідченнями й доносами більшість із них репресували й розстріляли.
У номінації "Театральне мистецтво" на премію претендують режисер 55-річний Владислав Троїцький і композитори 35-річний Роман Григорів та 31-річний Ілля Разумейко за оперу-реквієм "Йов".
В основі лібрето — біблійна Книга Йова про старозавітного праведника та середньовічні реквієми. А також режисерка 37-річна Тамара Трунова за виставу "Погані дороги". Заснована на документальних історіях про жінок на лінії розмежування, записаних у прифронтовій зоні на Донбасі.
Шевченківська премія — державна нагорода України, найвища відзнака за внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року. Торік розмір нагороди становив 200 тис. грн у кожній номінації.
3 
1
Коментарі