Найвидатніший джазовий саксофоніст із нині живих — так називає 45-річного російського музиканта Ігоря Бутмана колишній американський президент Білл Клінтон. Минулого тижня Бутмана запросив до столичного Жовтневого палацу Фонд мистецтв Володимира Філіпова. Після концерту спілкуємося в гримерці музиканта.
Як вам сьогоднішня публіка?
— Реагувала на тонкощі в музиці, аплодувала гарним соло. Сьогодні було легко грати. А інколи починаємо з передмови. Пояснюємо, що саме звучатиме. У першому ряді сиділа маленька дівчинка. Вона кілька разів виходила на сцену і дарувала мені іграшкових пластикових чоловічків.
Граєте для публіки чи для себе?
— Хто говорить, що грає для себе, — дурень або бреше. Чому джаз не такий популярний вид мистецтва? Бо у нас немає відповідного ставлення до публіки. Але й не можна повністю догоджати слухачеві й бути клоуном. Іноді аудиторія не розуміє джазу. Вони прийшли, бо бачили, як Бутман катається на ковзанах, — каже про російську програму "Зірки на льоду", яку транслювали й на українському телебаченні. — Люди не розуміють: де мої ковзани, де Маша Петрова, — каже про партнерку по телешоу, — і що тут роблять барабани з роялем? Треба вирішити: зіграти доступніше, аби тільки вони зрозуміли глибину цієї музики, чи все-таки з нюансами й відтінками.
Над чим працюєте зараз?
— Я під враженням від Стіві Вандера і "Діп пьорпл". Роблю платівку з музикою Миколи Левіновського, — каже про російського композитора. — Але хочу повністю змінити репертуар.
Ви сьогодні виконали композицію під назвою "Пророцтво".
— Це блюз для театральної постановки Михайла Козакова "Играем стрингер блюз" за Дюрренматом, слова на вірші Бродського. Але актори Анатолій Лабоцький, Юлія Рутберг і Володимир Стєклов зайняті в серіалах. Тому виставу тимчасово зняли з репертуару театру "Російська антреприза Михайла Козакова".
Хочу повністю змінити репертуар
Ще ви грали мелодії з радянських мультиків "Ну, постривай" та "Бременські музиканти" у стилі джаз.
— Записали їх цього року. Довго шукали гроші. А тут я поїхав до Америки і умовив записати радянські мелодії джазмена Чіка Коріа. У середині липня підписав контракт із американською компанією звукозапису "Соні Бі Ем Джі", де записувалися Брітні Спірс, Пінк, Шакіра та Оззі Осборн. Наш диск із джазовими імпровізаціями на радянські мультики вийде в усьому світі.
Наскільки зараз популярний джаз у Європі?
— В Америці проводять багато джазових фестивалів, джаз-клуби діють навіть у Японії. Гарні музиканти є скрізь. В Україні це Денис Дудко з "Океану Ельзи", Енвер Ізмайлов, Дмитро Олександров зі "Схід Сайду", гурт "Мен Саунд".
Що треба джазменові для успіху в Україні?
— Позбутися комплексу неповноцінності щодо світових джазменів. Не можна говорити, що джаз рідний для американців, а для нас — ні. Я знаю американців, які грають погано. І неамериканців, які грають чудово. Тому треба брати приклад з Ігоря Бутмана. Робити те ж саме. Дізнатися, як він будує програму. Підійти, розпитати. Грати краще, зібрати кращих музикантів.
Чи живий ще клуб? — цікавлюся, бо колись Ігор працював арт-директором московського джаз-клубу "Ле клаб". Американський журнал "Даун Біт", який пише про джаз із 1934-го, відніс цей заклад до сотні кращих джаз-клубів світу.
— "Ле Клаб" не був таким уже збитковим. Проте закрився. Співвласники переробили його на пиво та гриль.
1961, 27 жовтня — Ігор Бутман народився у Санкт-Петербурзі
1989 — переїздить до Нью-Йорка, одружується з американкою
1993 — у Нью-Йорку видає сольний альбом "Falling Out"
1997 — розлучається, їде до Росії, бере шлюб із росіянкою Оксаною
1999 — засновує джазовий оркестр "Ігор Бутман Біг Бенд"
2001 — засновує джаз-клуб "Ле Клаб"
2003 — виходить перший альбом "The Eternal Triangle" джазового оркестру Бутмана
Коментарі
1