пʼятниця, 12 травня 2017 06:20

Дуже хочу заміж, бажано за іноземця

 

— Знашь, чего я к тебе подошел? Глаза и губы красиво подвела. Значит, аккуратная. Не знаю твоего отца, но он должен бы тебя назвать Аврора. Чего молчишь? Будешь моей звездой? — питає чоловік із сивою бородою й п'ятьма золотими передніми зубами у дівчини в чорному пальті. Вона сидить сама на лавці біля входу до фан-зони Євробачення на столичному Хрещатику.

До першого півфіналу пісенного конкурсу залишилося 4 год.

Залицяльник тицяє дівчині в обличчя брелоком із написом "Санкт-Петербург. Россия". Вона відмахується.

— Це вже третій за годину. Раніше підходили італієць і білорус. Усім за 50 років. Вдаю, що німа. Минулорічне Євробачення дивилися в гуртожитку. В нашій кімнаті 20 сусідів із поверху зібралися. Коли Джамала перемогла, верещали так, що розбудили вахтерку. Наступного дня покарали — в тому ж складі прибирали територію навколо гуртожитку, — розповідає 22-річна Марія Антонюк. Навчається в Київському університеті культури та мистецтв.

— Коли дізналася, що Євробачення цьогоріч буде в Україні, вирішила ловити момент. За рік скинула 17 кілограмів. Зараз важу 70. Наростила волосся, вії та нігті. Записалася на курси англійської. Друзі питають, чому так змінилася. А я дуже хочу заміж, бажано за іноземця, — каже 30-річна прибиральниця Світлана Борошко. Вдягнута в чорні колготи в сітку та лаковані босоніжки. На віях — по три стрази. Губи підвела рожевою помадою. Жує сосиску в тісті.

Надворі +9˚С. Напроти Центрального універмагу двоє хлопців у синіх і сірих сімейних трусах біжать наввипередки по фонтана. Третій знімає на телефон. Після фінішу обнімаються, плескають один одного по спині. Кажуть, що програли парі.

— Ми вчотирьох змалку дружимо. Хлопці весь час між собою змагаються. Минулого тижня заклалися, хто з'їсть найбільше шаурми. З результатом у чотири штуки Сашко на три дні зліг з отруєнням. Цього разу втрьох відправили мені однакові есемески з текстом "Я маю тобі щось сказати". Той, кому я відповіла першому, переміг. Інші два он бігають, — каже Анастасія Холодова, 17 років.

У фан-зоні Євробачення два входи. Один біля ЦУМу, другий — зі сторони "Макдональдза". Сумки відвідувачів перевіряють на наявність колючих і ріжучих предметів. Їжу й напої не забирають. Усередині — два великі екрани, на яких транслюють виступи учасників конкурсу. По всій території розміщені фотозони. Для зйомки відвідувачам безкоштовно пропонують віночки, лицарські обладунки, луки й булави.

— Місяць тому ­назавжди переїхав до Києва з Білорусі. Сам із Гродно, що біля кордону з Польщею та Литвою. Півфінал із друзями почали дивитись у ресторані. Зрозуміли, що сумно, й треба їхати в центр. Випадково облили дівчат пивом, так і познайомилися. Вболіваю за своїх — "Навібенд". У букмекерів вони не у фаворитах. Та гадаю, що в десятку точно увійдуть. Цього року на Євробаченні вперше прозвучить пісня білоруською, — каже фоторедактор Сергій Людкевич, 24 роки.

У центрі фан-зони — подушки, на них відвідувачі курять кальян. Біля головного екрана стоять хлопці, загорнуті в прапори Вірменії, Греції та України. Поряд компанія поляків із ­розмальованими в національні біло-червоні кольори обличчями.

— Нас шестеро. В Україні вдруге. Раніше машиною їздили до Львова. Приїхали на п'ять днів. Плануємо встигнути відвідати Чорнобиль. Мріяв про це, відколи побачив фільм "Розпад" українського режисера Михайла Бєлікова. Кажуть, що через два роки зону вже не можна буде відвідати. Сподіваюся, що наша представниця виграє, але змагання буде запекле. Їхати не боявся. В Києві почуваюсь у безпеці, хоча знаю про війну, — каже рекламний агент Ґжегош Мартак, 32 роки.

З екранів оголошують країни, які пройшли до фіналу. Це Молдова, Азербайджан, Греція, ­Швеція, Португалія, Польща, Вірменія, Австралія, Кіпр та Бельгія.

— Я фанат Євробачення та вашої країни. ­Слідкував за новинами під час помаранчевої ­революції та Революції гідності. Вперше відвідав Україну 19 місяців тому. Як дізнався, що ви прийматимете конкурс — одразу забронював квитки. Коли європейці думають, куди поїхати, обирають між Лондоном, Парижем чи Римом. Хоча майже все, що є там, можна знайти в Україні — природа, архітектура, сервіс. А головне — доступні ціни. Ваша країна наче недавно народжена дитина. Тільки вчиться твердо триматися на ногах і намагається знайти своє місце у світі. Британія давно самоствердилася, можемо існувати ­автономно від усіляких союзів. Українцям слід тікати подалі від Росії в ЄС, — каже англієць Річард Лорн, 55 років.

Трансляція закінчується опівночі. За 10 хв. на ескалаторі метро Хрещатик пасажири співають гімн України і "Червону руту".

Зараз ви читаєте новину «Дуже хочу заміж, бажано за іноземця». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути