До початку банкету ніхто не розговлявся

 

27 березня, у Міжнародний день театру, в столиці вже учотирнадцяте вручено премію "Київська пектораль".

Її називають найпрестижнішою в Україні. Така вона й є. Тільки не щороку. Але цього року вона була саме такою.

На церемонії вручення премії народжуються непогані каламбури. Цього разу артисти столичного Молодого театру Станіслав Боклан та Борис Георгієвський заримували "пектораль" та "спіраль" ("О, пектораль, амбіцій творчих ти спіраль!").

Образ вийшов неоднозначний. Адже, якщо брати в сенсі вузькогінекологічному, то це та "спіраль", що не сприяє заплідненню пристрасно-амбітних планів.

Але це й та спіраль, по якій, як відомо, розвивається усяке мистецтво. Та й сама "Пектораль" теж так розвивається — виток уперед, виток назад.

Цього разу вочевидь був "виток уперед". Й розчарувань було менше, ніж торік чи позаторік. У кожнім разі, майже не було такого, аби хтось менш достойний отримав премію за рахунок когось більш достойного. Ні — лише достойні за рахунок рівно достойних, бо талановитих у нас таки багато, а "Пектораль" — одна.

І сама церемонія не була нудною. Це важливо. Бо як вона нудна, то частина мистецької братії, артистів та режисерів із залу перетікає в кулуари. Там братія починає розговлятися ще до початку банкету. Дехто потім навіть уже й на банкет не йде. Мовляв, я ігнорую ваш банкет! А насправді він уже "нарозговлявся" по саму зав"язку, більше не вміщається.

"Ромео і Джульєтта" отримала чотири пекторалі

А от цього року так не було. Бо коли тобі показують не закулісні ігри, а щось достойне, то чого по кулуарах ховатися?

Отже, результати.

Виставі Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра "Ромео і Джульєтта" вручено аж чотири пекторалі: за кращу виставу року, за режисуру (Олексій Лісовець), за головну чоловічу роль (Ахтем Сейтаблаєв, Ромео), за акторський дебют (Ольга Лук"яненко, Джульєтта).

Чотири пекторалі дісталося двом виставам театру імені Франка: "Solo-mea" (за жіночу роль другого плану — Ларисі Руснак і за пластичне вирішення вистави — Наталі Осипенко) та "Наталка Полтавка" (за чоловічу роль другого плану — Петрові Панчуку й за музичне вирішення вистави — Олегові Скрипці).

Дві пекторалі отримала вистава "Моє століття" Театру на Подолі (за кращу камерну виставу та за головну жіночу роль — актриса Галина Ткач).

Інші номінації розійшлися так: за кращу дитячу виставу — театр "Сузір"я" ("Моя чарівна Попелюшка"); за сценографію — Театр на Липках (художник Михайло Френкель, "Лісова пісня"); за режисерський дебют — Світлана Шекера (спектакль "Ключа немає", театр "Ательє 16"); за кращу виставу музичного театру — "Фауст" у Національній опері.

×