
— Я почуваюся, наче дитина у крамниці з цукерками. На вечірці було 120 жінок і 20 чоловіків. Вітаю в раю, — каже герой фільму "Заміж за іноземця". За сюжетом, п'ятеро американців їдуть до Києва, Одеси й Миколаєва. Шлюбне агентство організувало для них тури для знайомства з жінками. Один такий на тиждень коштує $12 тис. 11 березня у столичному кінотеатрі "Київ" відбулася європейська прем'єра стрічки про іноземців, які шукають дружин в Україні.
— Якось отримав на електронну скриньку лист зі шлюбного агентства. Писали, що всі ці прекрасні, сексуальні жінки хочуть одружитися зі мною, бо я — американець, — каже режисер стрічки Джонатан Нардуччі. — А тоді я ще вчився, навіть не мав свого комп'ютера. Читав лист в лабораторії університету. Вирішив зробити документальний фільм про чоловіків, які їдуть шукати собі дружин. Але взявся за нього через 10 років. З того часу акценти таких агентств змістилися з Росії в Україну. Додалися Колумбія, Філіппіни, Китай.
Це перший повнометражний фільм Нардуччі. Режисер живе і працює в Лос-Анджелесі. Раніше знімав рекламу, музичні кліпи й короткометражки.
— Підтримую зв'язок з усіма учасниками картини. Двоє досі одружені. Товстий Боббі заручився з 19-річною філіппінкою. Вона на його фоні виглядає дуже маленькою, ніби він її з'їв. Боббі висилав їй гроші, щоб приїхала до США. Врешті отримала візу, але так і не приїхала, — продовжує режисер. — Наймолодшому з героїв стрічки 38 років. Працюють будівельниками чи фермерами. Більшість чоловіків мають зайву вагу. Залицяються до молодих і струнких українок.
Для фільму Нардуччі зняв понад 300 год. відео.
— Американським чоловікам здається, що їм на долі написано одружитися з дуже покірною жінкою, яка буде в усьому їх слухати і прислуговувати. У них велика мрія — мати дружину з 1950-х, бо вона сидітиме вдома й доглядатиме їх. Продають такий міф, що американці — бажані женихи в усіх країнах. Герої фільму — гладкі, старі, негарні. Відчувають, що вони походять із багатшої країни, тому можуть отримати інше ставлення. Але насправді українки не мають наміру одружитися саме з американцем. Їм важливо просто вийти заміж.
— Більшість героїнь — соціально незахищені. Наприклад, Світлана у фільмі щиро каже, що їй треба вирішити питання з дітьми. Бо бути одинокою матір'ю в Україні — великий тягар. Їй треба втричі більше працювати, що все одно не дає їй стабільності. Одна з дівчат працювала бухгалтером у податковій в Миколаєві, але заробляла смішні гроші. Всі ці жінки не можуть реалізуватись і тут не цінуються, — розповідає продюсерка стрічки Надія Парфан, 28 років. З героїнями зустрічалися на вечірках шлюбних агенцій.
Фільм "Заміж за іноземця" показуватимуть у Києві, Львові, Дніпропетровську й Харкові. Картина потрапила на основний конкурс найбільшого фестивалю документального кіно Північної Америки "Хот Докс".
Коментарі