Другими номерами у передвиборних партійних списках стали письменниця Марія Матіос, співачка Таїсія Повалій, актор Богдан Бенюк. Чому митці активно пішли в політику, пояснює письменниця Оксана Забужко, 51 рік.
— Політика — це мистецтво управління суспільством в інтересах самого суспільства. А не боротьба замкнених груп номенклатури за електорат. А нічим іншим люди, котрих у нас вважають політиками, не займаються. Наша так звана політична еліта — це морська свинка: і не морська, і не свинка. Практичною політикою в країні займаються інші. Це хлопці, які рятують Київ і Гостиний двір, які за руку ловили даїшників на хабарах тощо. Із таких рухів за нормальної політичної системи формуються партії. Ми ж маємо успадковану з радянських часів номенклатуру, зміцнену криміналітетом. Це закритий клуб. І якщо взяти туди одну знатну свинарку, доярку, футболіста і співачку, система не оновиться.
Навіщо професійно реалізованим людям іти в цей закритий клуб?
— Технологія совкова. Коли знатний комбайнер і доярка отримували орден Героя соціалістичної праці й обиралися в народні депутати. Цим мали демонструвати народність влади. Зараз маємо акцент на шоу. Усі хочуть мати на білборді впізнавані обличчя. Шевченко в депутатах — це смішно. З якого переляку один із кращих форвардів світу буде займатися законотворчістю?
Купа галузей без прямого кришування просто не зможуть вижити. Покійний Богдан Ступка співпрацював із кожною владою. Тому що в нього театр. Йому абсолютно не залежить, із ким обнятися на сцені. Це жахливо, але без цього ніяк.
Чи зможуть позитивно вплинути на розвиток культури завдяки депутатським кріслам?
— Ми вже мали ряджених. Був Вакарчук, Руслана. Нічого особливо хорошого з цього не вийшло. Як відомий митець може повпливати на суспільство? Залишатися в ньому. Ми не чекаємо від номенклатури, доки порешаєт наші вопроси. Для бабці з депресивного регіону із 700 гривнями пенсії — пайок гречки, а для президента академії наук — фінансування. Це та сама гречка. Різниця тільки в розмірі пайка. А вони так показують, що поза номенклатурою життя немає. В Україні митець, який зробив кар'єру за останні 20 років, робив це всупереч державній системі. Якщо змогли власними силами реалізуватися, то не варто падати і демонструвати, що вам таки потрібна ця система. Це ставить під сумнів досягнуте.
Вас також неодноразово запрошували в різні партії.
— Із 2006-го тільки те й роблять, що запрошують. Куди — розповідати не буду, це не порядно. Хоча ще тоді озвучила: для письменника це професійне самогубство.
Як народ реагуватиме на таку рекламу?
— На кожних наших виборах ці весільні генерали були. Але політична культура виборця росте. На минулих парламентських люди автоматично голосували за Вітю або за Юлю, поняття не маючи, що там ще є якісь списки. Тепер навчилися, починають дивитися. Коли навчаться, що треба дивитися на діла, цей абсурд закінчиться. Цим виборам я би не надавала доленосного значення. Шоу триває.
4 
1
Коментарі
1