— Прототип головного героя — наш тесть, — каже письменник 42-річний Дмитро Капранов. У столичному центрі "Главред" він презентує книжку "Зоряний вуйко", яку написав із братом-близнюком Віталієм. Їхні дружини також близнючки.
— За сюжетом, тестя викрадають інопланетяни і поселяють на своїй планеті. Але їм не сподобалося жити з ним, бо він постійно хропить. Написали, що в нього величезний живіт, а на голові — лисина. Це — правда, тому він не образився.
Книгу Капранови почали створювати ще в 1990-х.
— Ми тоді були молоді. Наших дітей виганяли з уроків, бо вони залазили під парту і там читали наші книжки. Ми з братом подумали: якщо звідти забрати історії про секс і насилля, то наші книжки можна давати і школярам.
До "Зоряного вуйка" увійшли 10 повістей.
— Це розповіді про новітніх чумаків. Почали в часи, коли картаті торби з товаром заполонили автобуси та ринки. Тоді зрозуміли: світ змінюється, але чумацтво не пропадає. Уявили собі світ після глобальної катастрофи. Люди живуть у печерах під землею, вода в них є, полювати можуть, але їм бракує солі. За нею їдуть у Крим. Насправді книга — про добро і зло. Але ми про це не говорили, бо такі заяви зразу відбивають охоту читати.
Першими новий твір прочитали діти Капранових.
— Вони завжди нас хвалять, але ми їм не віримо, — запевняє Дмитро. — Діти нас не критикують, бо тоді ми не даємо їм кишенькових грошей.
Коментарі