Оголена жінка із закритим табличкою обличчям і чоловік у костюмі, в якого замість голови — схрещені пальці. Поруч за столом — діти з дірками замість облич. Вони зображені на картині "Святе сімейство шовініста" київського художника Олексія Ревіки, 38 років.
10 своїх робіт представив на виставці "Вони це ми" в рамках фестивалю сучасного мистецтва "Гогольфест".
— Оголеність жінки — її безсилля. З приходом християнства головна роль у родині — за чоловіком. І це середньовічне нерівноправ'я панує досі, — пояснює полотно "Святе сімейство шовініста" Олексій Ревіка. — Скелет у шафі говорить сам за себе. Багато родин мають таємниці. Батько родини строгий, у костюмі з краваткою. Виглядає як військовий. Диктує всім умови. Маю таких знайомих росіян. Думають, що насиллям можна вирішити всі проблеми. Батьки нав'язують дітям правила поведінки. Поняття патріотизму, віри в Бога, які перейняли від предків. До певного віку діти безликі. Думають лише, коли стануть дорослими, щоб вийти з-під опікунства старших і самостійно приймати рішення.
Картини художник створив протягом 2015–2016 років.
— Раніше я писав у стилі імпресіонізму — пейзажі, натюрморти. Вони виходили швидко й легко, — продовжує Ревіка. — Потім задумався над власною художньою мовою. Три роки шукав її. Зрозумів — можу створювати роботи, в яких звичайні речі підсилюють сенс. Якщо малюю консервну відкривачку — це означає ключ. Ніж — якась дія, яка може вплинути негативно. Тяжію до символізму й сюрреалізму.
З початку війни на Донбасі зрозумів — хочу писати на теми, що хвилюють. Надихає на роботи завжди література. Наукова фантастика, антиутопії. І музика. Англійський гурт "Пінк Флойд", наприклад. Усі роботи відображають політичну ситуацію в Україні. Не можу лишатись осторонь того, що відбувається навколо. Війна і переживання, пов'язані з нею, — основа малюнків. Але я закодовую їх.
Картина "Останнє сховище патріота" зображає трьох чоловіків — військового, політика, духовну особу. Це символи влади. Уособлення поганого, яке контролює й маніпулює.
Маленькі червоні чоловічки, що йдуть під стіл — добровільні жертви влади. Інструменти на столі — теж символічні. На вигляд — звичайні предмети, але в певному контексті набувають нового значення. Ножиці перерізають нитку, як людські життя. Гральні кості — для маніпулювання ними.
— "Викрадення Європи" — відома тема в мистецтві. Картину написав після терактів у Парижі. Ліворуч — образ мусульман, які не можуть домовитися між собою. Праворуч — уособлення іншого агресора з головою собаки породи "російський хорт". Біля нього голуб. Бо наш східний сусід робить зло під виглядом миротворця. Мої картини — терапія. Спосіб полегшити переживання від того, що діється в країні. Хочу, щоб сприяли роботі мозку, змушували задуматися.
Фестиваль сучасного мистецтва "Гогольфест" проходив 7–17 вересня у Києві.
4 
35413
Коментарі