Об'єднання бандуристів-новаторів "Віва, бандуро!" і Спілка кобзарів започаткували конкурс "Сучасне бандурне мистецтво". Перші підсумки підведуть на фестивалі Трипільське коло з 30 червня по 3 липня у місті Ржищів на Київщині.
— У мене маленький син бандурист, — розказує автор ідеї 46-річний Олексій Якушев. — На бандурі можна грати все — від блюзу, джазу, фольку до року. У Чернігові йшов вулицею і почув бандуристів. Діти грали зі своїм учителем. Запитали, чи можна грати Фредді Мерк'юрі або пісні гурту "Арія". Викладач сказав, що на цьому інструменті грають тільки традиційні пісні. Я вирішив довести, що це не так.
Дівчата з ансамблю "Золоті струни" пропонують версії творів німецького композитора Ріхарда Ваґнера.
— На репетиціях часто переграємо теми з кінофільмів. Наприклад, з фільму "Спартак", — розповідає 19-річна Марія Гордієнко з ансамблю "Золоті струни". — Чула гру Ярослава Джуса. Він брав участь в шоу "Україна має талант". То він оджигає навіть у клубах. Роман Гриньків зробив майже електронну бандуру, з підзвучкою. Геніально придумав зі штирьком, на який можна опирати інструмент, а не тримати на колінах. Класична бандура важить від 7 до 10 кілограмів.
В Україні їх виробляють у Львові на фабриці "Трембіта".
— За радянських часів діяла потужна фабрика бандур у Чернігові. У 1990-х її розікрали, — говорить голова спілки кобзарів Володимир Єсипко, 60 років. — Ми збираємо старі інструменти, ремонтуємо їх. 60 струн — це дві тонни натягу. Дерево таку силу не витримує. Середнє життя інструмента 50–60 років. Усі шукають старі бандури чернігівського виробництва. Їх робили з вербової колоди. Видовбували корито, зверху ялинка — це дімбр. Львівські інструменти недосконалі. "Ямаха" пропонувала робити бандури за 30 тисяч доларів. Але хто дасть такі гроші.
2 
1
Коментарі
1