Вівторок, 12 серпня 2008 17:17

"Автобус 40 кілометрів за Мінськом зупинила міліція"

Автор: фото: Ігор ХОМИЧ
  На фестивалі ”Будь вільним” у Львові глядачі танцювали з білоруськими національними прапорами. Біло-червоно-білий стяг після приходу до влади президента Олександра Лукашенка в Білорусі заборонений. Країна повернулася до символіки радянських часів
На фестивалі ”Будь вільним” у Львові глядачі танцювали з білоруськими національними прапорами. Біло-червоно-білий стяг після приходу до влади президента Олександра Лукашенка в Білорусі заборонений. Країна повернулася до символіки радянських часів

"Ми, як і раніше, не можемо організовувати такі масштабні акції в себе на батьківщині, тому дякуємо Україні за те, що другий рік поспіль вона надає нам таку можливість", — так 37-річний журналіст Олександр Помідоров розпочав у Львові білоруський музичний фестиваль "Будь вільним".

Понад два десятки білоруських рок-гуртів минулих вихідних виступили у львівському парку ім. Богдана Хмельницького та на сцені біля ратуші в центрі міста. Для гостей у парку "Знесіння" організували наметове містечко. За право поставити намет брали 10 грн із людини.

— Ми з моїм хлопцем відпочивали в Криму, потім заїхали в Київ, а завершити свої мандри Україною вирішили у Львові, — розповідає 24-річна мінчанка Кася Бахар. — Торік також збиралися на цей фестиваль — він проходив у Луцьку. Але автобус, яким ми їхали, 40 кілометрів за Мінськом зупинила міліція. І всіх, хто їхав на фестиваль, протримали у відділенні до ранку.

Єдиний у світі фестиваль білоруськомовної рок-музики "Басовішча" 19 років проходить у польському місті Ґрудек Білостоцького воєводства. Там компактно проживають польські білоруси. До 1945 року це була територія Білоруської РСР.

— "Басовішча" — фест скоріше для місцевої білоруської діаспори, — розповідає "ГПУ" лідер мінського гурту "Крама" 47-річний Ігор Варашкевич. — Із цього року Польща вступила в шенгенську зону й людям із Білорусі для яких цей фестиваль був справжнім ковтком свободи, вже важче туди їздити. В Україну ж візи не треба. У нас по державному телебаченню про вашу країну кажуть, що тут зарплат не платять, пенсії маленькі, люди голодують. А те, що ми побачили, свідчить про зовсім протилежне. Львів чимось Польщу нагадав. Ми вдвох в ресторані на 12 доларів стільки з"їли, що в Мінську це б у три рази дорожче було. Ще п"яного жодного не бачили на фестивалі. У нас якщо День міста якийсь, то це значить офіційно дозволяється, щоб усі понапивалися як свині й "ура" кричали.

Більшість гуртів, які виступали у Львові, в Білорусі занесенні до так званого чорного списку.

У нас по телебаченню про вашу країну кажуть, що тут люди голодують

— 20 липня 2004 року закінчувався термін президентства Олександра Лукашенка, за Конституцією, яку він змінив під себе 1996-го, — пояснює ведучий фестивалю Олександр Помідоров. — На площі Бангалор у Мінську відбувався офіційно дозволений великий рок-концерт. Під час виступу культового гурту "Нейра Дзюбель" вирубили світло. І концерт стихійно перетворився на опозиційний мітинг. Влада пояснила, що дозволу на політичну акцію ніхто не давав, тому всі гурти, які тоді грали, потрапили до списку "небажаних". Цим музикантам не видають гастрольно-ліцензійних посвідчень. А без них у Білорусі, за законом, не можна виступати. Власникам клубів дзвонять "невідомі" із погрозами зачинити їхні заклади, якщо хтось дозволить нам у себе провести концерт. Навіть у пресі змушують зняти з друку вже зверстані інтерв"ю із забороненими музикантами.

У Білорусі існує закон, за яким у телерадіоефірі має бути 75% вітчизняної музики.

— Із цим узагалі ідіотська ситуація, — обурюється Олександр. — До білоруських виконавців уже встигли приписати росіян "Машину времени", бо предки Андрія Макаревича походять із Білорусі. І навіть німців "Раммштайн", бо їхній гітарист Пауль Ландерс народився в Бресті. Його батько був військовим армії НДР (Німецька Демократична Республіка. — "ГПУ") в контингенті, що за обміном проходив службу в СРСР.

За виступом першого гурту "ВІСП" спостерігало не більше трьох десятків людей під біло-червоно-білими білоруськими національними прапорами. Львів"яни, які суботнього вечора прогулювалися парком — переважно літні люди й молоді сім"ї з дітьми — з цікавістю розглядали білоруських неформалів у рваних джинсах та з ірокезами на голові. На концерт ніхто не лишався. Лише через півтори години після початку фестивалю почала підтягуватися молодь.

Під час виступів останніх груп першого дня білорусів "Зет" і українців "Гайдамаки" над Львовом розпочалася злива.

— На концерті Пола МакКартні в Києві, кажуть, було гірше, — має гарний настрій після виступу 42-річний Лявон Вольский, лідер гурту "Незалежная республіка Мроя".

До Львова він приїхав із власним проектом "Зет".

— Трошки втомилися, що в Європі нас сприймають за борців із режимом, які ще й співати вміють, — додає. — Тому намагаємося між піснями вставляти веселі жарти, аби не виглядати занадто пафосно.

Окрім білоруських музикантів, на "Будь вільним" грали також гурти з Польщі, Франції. Завершував фестиваль виступ українського гурту "Тартак".

— Мені сподобалась ідея такого спільного фестивалю, — каже лідер "Тартака" Сашко Положинський, 36 років. — Рок-музику не сприймаю як обов"язково музику протесту. Я так зрозумів, що учасників підбирали за тим, чи є в їхній творчості опозиційні пісні. Я не дуже добре знаю політичну ситуацію в Білорусі. Але, судячи з професійного рівня їхніх груп, рок-музика в країні розвивається незалежно від ситуації.

Зараз ви читаєте новину «"Автобус 40 кілометрів за Мінськом зупинила міліція"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода