"300 книжок на три дні — може, то мало?"

 

— А ще кажуть, що теперішня молодь перестала читати. Я пам'ятаю найперший форум 1994-го. У Львівському музеї етнографії було з десяток видавництв і сотня відвідувачів. Зараз видавців сотні, а людей десятки тисяч приходить, — говорить письменник Юрій Винничук, 59 років.

У середу у Львівському палаці мистецтв розпочався 18-й Міжнародний форум видавців. На подвір'ї встановлюють зелені ятки, виставляють на стелажах книжки.

— Ти що, блін, дрова несеш? Це нові книжки Капранових, — говорить продавець із видавництва "Зелений пес" на носія. Той не втримав коробку, картон порвався, книжки розлетілися по подвір'ю. Мовчки підбирає їх, рукавом витирає палітурки. Відходить убік, бере мобільний:

— Назар, дуй на форум. Відпрошуйся з пар. Тут грузчика ще одного треба, за годину 40 гривень дають. Ще на продаж білєтів шукають людину. Дають 150 гривень за день. То скажи Свєтці, хай до адміністрації йде із паспортом, запишеться.

Юрій Винничук бере зі стосів на столах нерозкладені видання. Гортає, дивиться на якість паперу.

— На форумі щороку трачу не менш як 2 тисячі гривень. З конкретними цілями не йду, придивляюся до новинок. Шкода, щороку менше видають української класики. Це комерційно невигідно.

— 300 книжок на три дні — може, то мало? А якщо не розщитали, хто потім довезе? — перемовляються продавці у павільйоні харківського видавництва "Клуб сімейного дозвілля". Попереду кладуть перший роман Люко Дашвар із трилогії "Биті Є" — "Макар". У п'ятницю письменниця проведе дві автограф-сесії. Книжка коштує 40 грн.

— Високі тут ціни, — зауважує Винничук. — Такі, як у книгарнях, а мали б продавати за собівартістю. Видавці дограються, що люди йтимуть сюди просто подивитися. Форум якийсь комерційний стає. У суботу творчий вечір еротичної поезії буде. Я теж читатиму свої вірші. Завжди повно народу приходило, вхід безкоштовний був. Тепер організатори зобов'язали відвідувачів купити збірку еротичної поезії.

У середу стелажі порожні, книжки лежать у картонних коробках. Біля входу озброєна охорона. Перевіряють торби всіх відвідувачів.

— Хотіла спитати, чи привезли книжку Олі Сумської про секрети краси, і попросити її відкласти. Завтра допізна на роботі, боюся, щоб не розкупили, — каже вчителька початкових класів Зоряна Козюта, 46 років.

— Прийдете у п'ятницю. Завтра й так покупців усередину не пускатимуть, — відказує високий молодий охоронець. — Два дні тут тільки видавці будуть тусуватися. Їм треба з розповсюджувачами поговорити, обмінятися контактами.

Біля воріт Палацу розмовляють двоє чоловіків у костюмах. Один позначає зеленим маркером потрібні місця у роздрукованій програмі форуму.

— Коля, точно піду на Руслану Писанку.

— А що, вона романи пише чи танцюватиме?

— Показуватиме своє кулінарне видання рецептів. Дивися, 16 вересня, стенд номер 424. Книжку жінці віддам, а сам із нею сфоткаюся, — сміється.

×