Вівторок, 03 листопада 2015 14:43

Основною рушійною силою має бути гідність. Втратили ми її під совєтською імперією

Понад 200 фільмів показали на 45-му Міжнародному кінофестивалі "Молодість". Він тривав у Києві з 24 жовтня до 1 листопада

Субота, 24 жовтня, 20.13

– З кіно, як із жінкою – дивишся: вона чи не вона. Чіпляє або ні – це єдиний критерій, – каже 41-річний режисер Мирослав Слабошпицький у холі театру ім. Франка. – Поганого кіно значно більше, ніж хорошого. І тут діє закон великих чисел. Якщо знімають

10 фільмів, то нехай п'ять із них завжди погані, три – так-сяк і два хороші. Тому добре ставлюся до поганого кіно. Бо без нього ми не знали б про хороше.

Українському кінематографу бракує сміливості, безбашенності, готовності до експерименту. Не вистачає якогось духу революції, як у 1960-х. Коли відбулась революція в державі, хочеться і революції в мистецтві.

В українському кіно революція відбулась за три роки до Майдану.

20.41

– Цього року Київ виділив 200 тисяч гривень для фестивалю "Молодість". А Міністерство культури – 550 тисяч. Пане Кириленку, пообіцяйте, що наступного року буде більше, – каже зі сцени ведуча церемонії відкриття 31-річна Яніна Соколова.

– Скільки могли, підтримку надали, – говорить 47-річний В'ячеслав Кириленко в антракті.

– Як переконати урядовців, що на кіно треба давати гроші під час війни? – запитую.

  Гватемальська акторка Марія Мерседес Корой у фільмі ”Ішканул” зіграла головну роль. Марія – дівчина з народу майя, мріє поїхати з кавової плантації біля вулкану. Картина стала найкращим фільмом у міжнародному конкурсі. Стрічку висунули від Гватемали на ”Оскар”
Гватемальська акторка Марія Мерседес Корой у фільмі ”Ішканул” зіграла головну роль. Марія – дівчина з народу майя, мріє поїхати з кавової плантації біля вулкану. Картина стала найкращим фільмом у міжнародному конкурсі. Стрічку висунули від Гватемали на ”Оскар”

– Так ми ж цього вересня у змінах до бюджету виділили плюс 100 мільйонів гривень на кіно. Було 64 мільйони, стало – 164. Це дасть можливість завершити 10 фільмів і запустити 32 нові проекти.

– Кіношники скаржаться, що отримують гроші в останній день. Будете це контролювати?

– Кіношники завжди скаржаться. Ні, не буду, тому що це контролюють казначейство, Мінфін і Держкіно. Але уряд їх дав, не дивлячись на війну. Нікому не додали – тільки Міноборони й Держкіно.

– 100 мільйонів – це не так багато, але добре, що уряд обіцяє їх. Звичайно, краще б він обіцяв 500 мільйонів, – каже голова Спілки кінематографістів 65-річний Сергій Тримбач у холі театру. – Все має бути комплексним – щоб і телесеріали продукували. Але нашою теперішньою кіноосвітою закладаємо велику міну в майбутнє. Треба їхати за кордон, аби чогось навчитися. По-друге, треба закордон сюди запрошувати. Але не сьогодні, бо це – ганебно. Запрошувати, щоб показати ці обвислі дроти?

Вівторок, 27 жовтня, 19.18

– Чого так довго? – кричать люди біля входу до Червоної зали кінотеатру "Київ". – Дивіться, вже скільки на "Толоку" прийшли, а ви не пускаєте.

– Зараз іде перевірка обладнання, без цього – кіна не буде, – каже адміністраторка, прикриваючи собою вхід. Сім десятків глядачів чекають перед дверима. На показ незавершеної картини запускають із запізненням на 20 хв.

– На жаль, 45 відсотків відзняли й зупинили. Є 23 хвилини фільму, – каже режисер Михайло Іллєнко, 68 років. – Робота триває вже понад два роки. В мене є досвід довгобуду – "Той Хто Пройшов Крізь Вогонь" знімали п'ять років. Але не побажав би такого своїм колегам. Це перша спроба екранізації Шевченка за часів незалежності України. Отака в неї доля дивна.

– Чого бракує, щоб завершити фільм?

– Грошей. Як завжди. А може й більше, ніж грошей – бо не зробити за 24 роки жодної екранізації Шевченка – майже злочин. Принаймні, це – ганьба.

Середа, 28 жовтня, 12.42

– Найближче коло гетьмана – це побратими. Звідти й пішло це слово, не "товаріщ". Тоді була довіра або недовіра. Хмельницький не хизувався тим, що він – гетьман. Він був їхнім керівником. Вони могли дослухатись, а могли сказати: "Хмелю, ти не правий". Оця демократія, якої ми досягаємо зараз, вже була тоді, – розповідає виконавець головної ролі у фільмі "Гетьман" 63-річний Костянтин Лінартович.

– Коли Хмельницький бере в облогу польського короля, поводиться як лицар. Каже: "Ви не в полоні, а під протекторатом українського гетьмана". Злізає з коня, стає на коліна, щоб виказати повагу королю. Це – лицарі. Не просто побили, попили, розбіглися. У нас вони разгільдяйські, куражні, але поняття честі завжди було.

– Він здобув перемогу, а потім усе втратив. Це завжди так в Україні?

– Може, цей ланцюг розірветься. Сьогодні ми багато прогинаємося. Оцього не хотілося б. Бо будь-яке прогинання призводить до того, що нас зневажатимуть. Тому основною рушійною силою має бути гідність. Втратили ми її під совєтською імперією. Нас 80 років поспіль намагалися принизити, пригнути. Спробуйте зараз викорінити це. От сьогодні молоді люди – вже з гонором. Але, крім гонору, мусить бути розум. Тоді буде все класно.

19.22

– Найважче було тримати внутрішню лінію всієї ролі – маючи розрізнені дні зйомок, різні епізоди. Знімали не спочатку до кінця, а з кінця до початку, і з середини. Зйомки тривали три місяці, – перед прем'єрою розповідає рівненський актор Станіслав Лозовський, 34 роки, у вишитій блакитній краватці.

У "Гетьмані" зіграв сина Хмельницького Тимоша. Режисер Валерій Ямбурський назвав його акторським відкриттям фільму.

Четвер, 29 жовтня, 19.45

"75 років тому Бабеля стратили в Москві. 24 теки з його рукописами конфіскували", – чути в перших кадрах документального фільму "У пошуках Бабеля". Внук письменника, 45-річний Андрій Малаєв-Бабель викладає театральне мистецтво в американській Флориді. Вирушає в подорож місцями свого діда. Відвідує Одесу, Волинь, Галичину, Париж і Москву. У фільмі часто повторюють слово pogrom – в англійську це слово прийшло з російської. В одному з єврейських погромів в Одесі загинув дід Ісаака Бабеля.

  Андрій Палатний і Вікторія Миронюк зіграли молоде подружжя у стрічці киянки Катерини Горностай ”Віддалік”. Картина перемогла в українському конкурсі ”Молодості”. Вся дія фільму відбувається в ліжку. Розмова героїв починається з того, що дружина хоче сексу, а чоловік – спати
Андрій Палатний і Вікторія Миронюк зіграли молоде подружжя у стрічці киянки Катерини Горностай ”Віддалік”. Картина перемогла в українському конкурсі ”Молодості”. Вся дія фільму відбувається в ліжку. Розмова героїв починається з того, що дружина хоче сексу, а чоловік – спати

– У світі почалося відродження Бабеля – переклади, видання, – каже американський режисер Девід Новак. – Світ хоче почути про вічні теми – на фоні воєн і конфліктів. Багато людей шукають рукописи Бабеля. Напевно, загубилися в Кремлі. Це особливо важливо для України, бо працював над низкою новел про колективізацію.

Я – внук трьох українців і поляка. Досліджував історію своєї родини в Одесі. Мені порадили прочитати мемуари дружини Бабеля, Антоніни Пирожкової. Інтерв'ю в неї взяв 2002-го, а зйомки почали позаторік. Померла вона 101-річною.

На екрані Антоніна Пирожкова переказує розмову свого чоловіка з Генріхом Ягодою, комісаром держбезпеки СРСР.

– А что делать, если к вам попадешься? – спросил он как-то у Ягоды.

– Все отрицать. Тогда мы бессильны.

– Бабель – надзвичайно сильний художник, – каже 79-річний поет і сценарист Іван Драч. – До нього був прихильний Ягода – керівник тодішнього КДБ. А потім все раптово розпалося. Одна система КДБ коло Сталіна мінялася на іншу. Всіх чистили, і так було і з Бабелем. Цікаво, що його рукописи не залишилися в Луб'янці. Це свідчить про якесь особливе ставлення до нього, можливо, Сталіна чи Берії.

П'ятниця, 30 жовтня, 18.46

На прес-конференції міжнародного конкурсу фестивалю присутні п'ятеро режисерів і акторка. Їх слухають троє журналістів і чотири фотографи.

– Початковий бюджет мого фільму становив 20 тисяч канадських доларів (1 канадський долар – 17,5 грн. – "Країна"). Це були власні гроші. Потім зрозуміла, що цього недостатньо. Довелося вкласти ще 10 тисяч доларів. Якби всі люди, задіяні в цьому фільмі, отримували 100 доларів на день, то бюджет мав би бути 500 тисяч канадських доларів, – розповідає режисерка канадського фільму "Механік" Рене Больйо.

– Понад усе в нас люблять дивитися сербські комедії. Це місцевий гумор, який легко сприймається, – каже 33-річний режисер Павле Вучкович, автор фільму "Панама". – А десь до 2012 року всі фільми були про війну, владу, зміну систем. А потім прийшло нове покоління режисерів, які роблять більш персональне кіно. Вони знімають те, що хвилює особисто їх.

Також у нас люблять знімати фільми жахів. Цей напрям дуже швидко розвивається. У Сербії кіно дивляться в торгових центрах. Наприклад, моя стрічка іде в прокаті в Сінеплексі. Зараз люди ходять у кіно частіше, ніж три-чотири роки тому. Бо вирушають у торговельні центри по речі чи їжу, а там спонтанно, побачивши якийсь плакат, вирішують зайти в кіно. Я роблю так само. Це якийсь новий світовий тренд: купувати, їсти й дивитися кіно.

Субота, 31 жовтня, 20.03

Після церемонії нагородження з гардероба забирає пальто режисер, голова журі українського конкурсу 74-річний Роман Балаян. З пачки дістає тонку цигарку.

– У меня ко всем фильмам одна претензия – они слишком разговорные. Мне бы хотелось, чтобы в следующих проектах было больше метафор, образов визуальных, пауз. Я мало смотрю кино, но желаю молодым режиссерам делать меньше болтовни в фильмах. По поводу победителя – никаких разногласий между членами жури не было. Я предложил – они согласились. Считаю, что у фильма "Віддалік" Катерины Горностай есть свой тембр. Для меня – это самое главное.

Гран-прі "Молодості" й $10 тис. отримав ізраїльський фільм "Принцеса" 35-річної режисерки Талі Шалом-Езер.

Біля дзеркала в холі стоїть 50-річний критик Юрій Володарський:

– "Принцесса" – фильм очень провокационный. Сначала мне рассказали, что он про педофилию, на самом деле – нет. Это фильм о взрослении девочки. О том, как она начинает себя чувствовать женщиной и как ее физическая природа действует вопреки социальной. Получается, что она невольно соблазняет своего отчима, а с другой стороны – отталкивает. Что естественно, потому что она – ребенок. И очень красивый в этом фильме ход с двойником-мальчиком. Это история о двойственной природе человека. О том, как это все очень сложно и непонятно устроено.

21.07

Біля червоної доріжки приймає вітання британський режисер Бен Шеррок у сірому кілті. Його картина "Пікадеро" стала найкращим фільмом міжнародного конкурсу. Молода пара живе в батьків і не може налагодити інтимні стосунки. Шукають пікадеро – так в Іспанії називають громадські місця для сексу.

– Фільм зачіпає тему економічної кризи в Іспанії. Ми не звикли говорити про таке іронічно чи комічно. Але я продовжуватиму знімати саме так, – каже Бен Шеррок. – Прем'єри стрічки ще не було у Великій Британії, однак його показали в країні Басків, в Іспанії, де знімав картину. У "Пікадеро" багато баскської національної музики. Там у кінотеатрі люди підспівували й підтанцьовували. Це разюча відмінність між іспанською аудиторією та українською.

"Пікадеро" розділив приз із фільмом "Ішканул" гватемальського режисера Хайро Бустаманте. 17-річна Марія з народу майя живе і працює на кавовій плантації поблизу вулкана. Мріє вирватися в місто, але попереду – договірне весілля. Її життя змінює укус змії.

– Це країна без жодної підтримки кіно. У неї з'явилося покоління великих талантів, але коштів – немає, – каже французький продюсер стрічки Едґар Тененбаум. –

Найважче було почати. Коли вже дозняли, отримали більшість грошей у Франції. На фільм пішло півмільйона євро.

Майя у Гватемалі – це більшість. У цій стрічці вони говорять однією мовою, але мають зо два десятки різних. Вразило все – пейзажі, несправедливість. Тамтешні люди в цій ситуації вже довго і не мають доброго майбутнього. Є багато схожого з Україною. Тому тут глядачі можуть зрозуміти нашу історію без проблем.

– Боялися їхати в Україну?

– Ні, – усміхається. – "Ішканул" – це означає вулкан. Ми знімали під діючим вулканом, він весь час гуркотів. Ось це було страшно.

"Фильм обошелся мне в 150 гривен, пачку сигарет и четыре бутылки пива"

23 стрічки взяли участь у національному конкурсі. Лише роботи трьох режисерів фінансувало Держкіно. Де беруть гроші молоді українські автори?

"Білі слони", Яна Антонець

– 7 тысяч долларов – бюджет. Вместо того, чтобы купить машину, сняла кино. Техника была бесплатная, люди фактически все работали бесплатно. Фильм одним кадром – это было сложно.

"Абонент", Марина і Оксана Артеменко

– Зняли з частини зарплати, отриманої після фільму-дебюту. Бюджет – 2500 гривень.

"Наждак", Мішель Ладес

– Помимо того, что фильм – документальный, он еще и студенческий. Суммарно обошелся мне в 150 гривен, пачку сигарет и четыре бутылки пива – чтобы разговорить героев.

"Міна", Вофка Соловей

– Кино снято на частные средства. 80 процентов фильма профинансировал Назар Бонка. Потом Тимофей Нагорный помогал. Съемка – 50 тысяч доларов, постпродакшн – около 20 тысяч.

"Мандрагора", Марися Нікітюк

– 60 тисяч гривень. Власні кошти. Наш оператор рік працював, заробив й потім ми зняли.

"Віддалік", Катерина Горностай

– Це наше перше експериментальне кіно. Таксі, піца, квартира друга. Працювали професійно, але безкоштовно.

"Довгі хвилі", Анастасія Совяк-Круковська

– Снимали в мае – это было 5 тысяч долларов. Вчера покупали билеты за свой счет нашей съемочной группе, чтобы посмотреть собственный фильм. Не было пригласительных.

"Віолончель", Олеся Моргунець-Ісаєнко

– Близько мільйона гривень із держбюджету. Але якщо не враховувати податки на студії Довженка й послуги "Кінотура", то це близько 300 тисяч.

Зараз ви читаєте новину «Основною рушійною силою має бути гідність. Втратили ми її під совєтською імперією». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 739
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути