Перший музичний фестиваль Kyiv Baroque Fest відбудеться 14–22 листопада в Національній філармонії України. Присвячений творчості французького й українського композиторів епохи бароко Жана-Філіппа Рамо та Дмитра Бортнянського. Загалом у програмі – вісім концертів європейської та вітчизняної музики XVII–XIX століть, а також лекції, бесіди, майстеркласи. Про події фестивалю розповідає програмна директорка Kyiv Baroque Fest, музикознавиця Анна Гадецька, 45 років
Це фактично перший київський бароковий фестиваль. Торік була увертюра, що дала уявлення та презентувала очікування, які ми формували на 2024-й. А тепер буде повний фестивальний формат, як ми його задумували від початку. Захід пройде у взаємодії трьох організацій – Національної філармонії України, мистецької платформи Open Opera Ukraine й Національного будинку музики.
Тема фестивалю "Рамо/Бортнянський: Галантні Європи" залишилася з минулого року, адже досі актуальна. Передусім через ювілейні дати. 2023-го виповнилося 340 років від дня народження, а 2024-го – 260 років від дня смерті Жана-Філіппа Рамо.
Творчість Дмитра Бортнянського – важливий український контекст фестивалю. Композитор жив частково в той же час і, головне, працював у тих стилях, які від другої третини XVIII століття визначали особливості музичної Європи. Це сполучення галантного стилю, рококо, бароко, народження класицизму.
Таке поєднання постатей змінює сталий вектор сприйняття. Думаючи про Рамо, навряд чи згадуємо наш контекст, а це варто й цікаво зробити.
"Галантні Європи" – іронічний парафраз на оперу-балет Рамо "Галантні Індії" 1735 року, яка яскраво віддзеркалює колоніальні наративи Франції першої половини XVIII століття. Твір мав величезний успіх і стало виконується сьогодні, отримуючи переосмислення виключно в постколоніальній оптиці.
"Галантні Європи" – це ті самі "Індії", європейські країни, що й дотепер із різних причин нерелевантно презентовані у світовому музичному дискурсі, зокрема ранньої музики. У такий спосіб привертаємо увагу до країн, спадщина яких для нас малознана чи недостатньо рельєфно проявлена у взаємозв'язках із відомішими культурними традиціями.
До відкриття й закриття часто прикуто найбільшу увагу, тож організатори прагнуть залучити світових зірок, які вдало презентують тему фестивалю. 14 листопада пройде концерт-відкриття француза Жана Рондо. Він – суперзірка ранньої музики, клавірист, який грає на різноманітних інструментах. Його виразна креативна енергія та знання створюють мікс, що дає незабутні враження та переживання. А напередодні він проведе майстерклас для студентів та аспірантів класу клавесина Національної музичної академії України.
22 листопада на закриття Kyiv Baroque Fest завітає інший зірковий виконавець – німецький контртенор Андреас Шолль. Він не потребує представлення у світі, адже зробив потужну кар'єру та брав участь в оперних постановках і ще більшою мірою в численних камерних концертних ініціативах. Разом із колективом Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble & Choir Національного будинку музики виконає твори італійця Антоніо Вівальді та німця Йоганна Себастьяна Баха. Також дасть майстеркласи з вільним входом для всіх відвідувачів.
16 листопада виступить дует львівської сопілкарки й дослідниці Божени Корчинської та клавіристки й завідувачки кафедри старовинної музики НМАУ Ольги Шадріної-Личак. Спеціальна програма, розрахована на поздовжню хроматичну українську сопілку та клавесин, покаже насамперед чеських барокових композиторів XVIII століття. Більшість із цих авторів – недостатньо знані й виконувані в нас сучасники Рамо та Бортнянського.
17 та 18 листопада будуть два речитальні концерти – клавіристок Наталії Сікорської та Наталії Фоменко. Звучатимуть унікальні клавіри, яких, на жаль, немає в жодній філармонії України. Це рідкісні інструменти, наявні лише у приватних виконавців. Почути їх можна тільки на спеціально спланованій події.
Творчість Дмитра Бортнянського – важливий український контекст фестивалю
17 листопада пройде концерт на тафель-клавірі – різновиді клавіру, популярному за часів Рамо та Бортнянського. Наталія Сікорська підготувала програму з мініатюр європейських композиторів межі XVIII–XIX століть. Чільне місце в ній посяде польська музика, зокрема Марії Шимановської.
Концерт 18 листопада присвятять італійським місцинам, що формували тренди в різні часи. Стане презентацією нового італійського клавесина, який з'явився в Наталії Фоменко. Можна буде почути й новий інструмент, і музику, що найбільш яскраво звучить саме на ньому. Також спеціально для концерту привезуть популярний у другій половині XVIII століття різновид клавіру – клавікорд. Його не почуєте ніде, окрім як удома у виконавців, які його мають. Це теплий, ніжний, витончений камерний інструмент, для звучання якого потрібен невеличкий простір.
19 листопада можна буде послухати хорову ансамблеву музику Андрія Рачинського та Максима Березовського. Два колективи, які займаються виконанням української спадщини, – львівський ансамбль A cappella Leopolis і київський ансамбль Partes – виконають шість подвійних концертів цих композиторів. Ці твори увійшли до альбому "Внемлите, людїє": Рачинський/Березовський", що вийшов цього серпня. Деякі з них тільки нещодавно прозвучали вперше.
20 листопада відбудеться концерт Київського камерного оркестру, присвячений французькому стилю, який був поширений у різних школах і який зустрічаємо в різних композиторів. Програма міститиме оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його синів та учнів. Диригуватиме музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець.
21 листопада ансамбль давньої музики Львівської національної філармонії Terra Barocca презентує програму "З Болоньї до Львова". Звучатиме не лише сольна клавірнa музика, а й твори для скрипки, гобоя та голосу.
Майже до кожного концерту фестивалю запропоновано лекцію чи бесіду, яка залучатиме глибше до теми. Такі події розкриватимуть потрібні контексти, відомі лише невеликому колу професіоналів. Допоможуть не лише сприйняти музику, а й зрозуміти перетини української та інших європейських культур XVII–XIX століть. А також представлять постаті, недостатньо висвітлені в нашому просторі.
15 листопада Божена Корчинська розповість про колізії метронома в ранній музиці. 17 листопада докторка філософії Марія Янишин-Прийменко прочитає лекцію про Марію Шимановську та її зв'язок з українською культурою. 18 листопада зі співаком Романом Мелішем поговоримо про те, як слухати контртенорів. Що це за особливий тембр, чому його специфіка не така часта й у чому унікальні фарби? 19 листопада з богословом і філософом отцем Григорієм Коваленком поспілкуємося про псальми, які лягли в основу концертів Рачинського та Березовського. Чому вони важливі, як можемо їх читати та що зчитувати в цих текстах?
20 листопада доцентка НМАУ та фахівчиня з французької музики Віра Артем'єва розповість про Жана-Філіппа Рамо. Що ми про нього знаємо та як сучасний світ на нього дивиться? Чому музиканти вважають Рамо одним із найпотужніших стовпів ранньої музики? А 21 листопада поговоримо з музикознавицею Роксоляною Гавалюк. Вона поділиться подробицями про болонську школу: що там відбувалося, як училися та де працювали.
Раджу ходити на всі концерти фестивалю. Досвід відвідування максимальної кількості подій дає можливіть і глибоко пірнути, й у короткий час набрати концентрованої інформації. Kyiv Baroque Fest дасть змогу зарядитися на рік якісною ранньою музикою. Переконаєтеся, що вона сучасна, хоча написана в XVII–XIX століттях для актуальних тоді інструментів. А також побачите музикантів із яскравим креативним мисленням і непересічною творчою індивідуальністю. Бути в такій взаємодії – щастя і радість. Особливо в час, коли нам усім потрібна підтримка.
Коментарі