Ексклюзиви
Вівторок, 10 жовтня 2017 14:09

ІШІҐУРО ні з ким порівняти в українській літературі

Нобелівську премію 2017-го вручили англійському письменнику японського походження

Кадзуо Ішіґуро народився в Японії, коли та була окупована американцями, принижена поразкою у війні, зі зруйнованою економікою. Сім'я переїхала до Англії. Кадзуо отримав там освіту, викристалізувався в британського літератора із сильним японським сентиментом.

Оповідає від першої особи, але герой постійно занурюється у спогади, розмірковує, аналізує минуле. В книжці "Там, де у димці пагорби" головна героїня – японка, яка емігрувала в Британію. Згадує Нагасакі, ядерне бомбардування, повоєнну батьківщину.

  Кадзуо Ішіґуро, 62 роки. Народився 8 листопада 1954-го в японському місті Нагасакі. Батьки – океанографи. Коли йому було 5 років, родина переїхала в англійське місто Гілфорд. У дитинстві писав пісні під гітару. Після школи рік мандрував США і Канадою, грав у клубах, посилав записи продюсерам. Успіху не досяг. 2007-го його композиції включила до альбому американська співачка Стейсі Кент. Магістр мистецтв із писемності в університеті Східної Англії. У перервах між навчанням працював у притулку для безхатченків. ”Коли став відомим письменником, усвідомив: не навчився б так писати, розуміти людей без того досвіду. 1982-го отримав британське підданство. Того ж року написав перший роман ”Там, де в димці пагорби”. Розповідає про японку. Вона живе в Англії і постійно згадує рідне Нагасакі, що пережило бомбардування. Уперше повертається в Японію у 35 років. ”Батьки весь час готувались до повернення на батьківщину. Мав дієту з японських книжок, журналів, фільмів. У мені розвивали емоційний зв’язок із рідною землею. У перших творах відтворював своє уявлення про батьківщину”. 1989-го третій роман ”Залишок дня” отримав Букерівську премію (найпрестижніша літературна нагорода Великої Британії, існує з 1969 року. – Країна). Його екранізували. Назвали одним із найбільш британських романів XX століття. ”Моя мета – писати міжнародні романи. Книжки, близькі за світоглядом людям, де б вони не жили. Герої можуть літати з континенту на континент, а можуть усе життя провести в одному селі”. Автор дев’яти романів. Українською, в перекладі Софії Андрухович, ви­йшов лише ”Не відпускай мене”. Мешкає в приватному будинку в Лондоні. 5 жовтня 2017 року став володарем Нобелівської премії з літератури. Новину дізнався, сидячи на кухні. Одружений із соціальним працівником Лорною Макдуголл. Мають 25-річну доньку Наомі
Кадзуо Ішіґуро, 62 роки. Народився 8 листопада 1954-го в японському місті Нагасакі. Батьки – океанографи. Коли йому було 5 років, родина переїхала в англійське місто Гілфорд. У дитинстві писав пісні під гітару. Після школи рік мандрував США і Канадою, грав у клубах, посилав записи продюсерам. Успіху не досяг. 2007-го його композиції включила до альбому американська співачка Стейсі Кент. Магістр мистецтв із писемності в університеті Східної Англії. У перервах між навчанням працював у притулку для безхатченків. ”Коли став відомим письменником, усвідомив: не навчився б так писати, розуміти людей без того досвіду. 1982-го отримав британське підданство. Того ж року написав перший роман ”Там, де в димці пагорби”. Розповідає про японку. Вона живе в Англії і постійно згадує рідне Нагасакі, що пережило бомбардування. Уперше повертається в Японію у 35 років. ”Батьки весь час готувались до повернення на батьківщину. Мав дієту з японських книжок, журналів, фільмів. У мені розвивали емоційний зв’язок із рідною землею. У перших творах відтворював своє уявлення про батьківщину”. 1989-го третій роман ”Залишок дня” отримав Букерівську премію (найпрестижніша літературна нагорода Великої Британії, існує з 1969 року. – Країна). Його екранізували. Назвали одним із найбільш британських романів XX століття. ”Моя мета – писати міжнародні романи. Книжки, близькі за світоглядом людям, де б вони не жили. Герої можуть літати з континенту на континент, а можуть усе життя провести в одному селі”. Автор дев’яти романів. Українською, в перекладі Софії Андрухович, ви­йшов лише ”Не відпускай мене”. Мешкає в приватному будинку в Лондоні. 5 жовтня 2017 року став володарем Нобелівської премії з літератури. Новину дізнався, сидячи на кухні. Одружений із соціальним працівником Лорною Макдуголл. Мають 25-річну доньку Наомі

Наступний твір – теж роман сентименту. В ньому японський художник згадує довоєнну країну.

Далі в Кадзуо з'являється все більше британського. У 35 років отримує Букерівську премію за роман "Залишок дня". Герой – літній дворецький. Замислюється, чим виправдана його вірність аморальним господарям. Розмірковує, чи реалізувався у житті. Критики назвали книжку одним із найбільш британських романів XX століття. Це давня тенденція, коли в літературу Великої Британії найбільший вклад вносять емігранти. Як поляк із Житомирщини Джозеф Конрад чи індієць Салман Рушді.

Літературознавці втішені Нобелівською премією Кадзуо Ішіґуро. Бо відзначили добре написані, розумні, цікаві, проблемні тексти. Справді вагомого письменника востаннє відзначали 2014-го. Але канадка Еліс Монро пише коротку прозу.

Романами Кадзуо Ішіґуро можна ласувати. Зараз рідко з'являються книжки, з якими хочеться провести кілька днів, які спонукають думати.

Ростислав СЕМКІВ, 42 роки, літературознавець

Тільки за "Залишок дня" Ішіґуро має право увійти в пантеон світової літератури. Це – один із найяскравіших романів другої половини ХХ століття.

Усі написані Кадзуо романи – не схожі між собою. Останній – "Похований велетень" (наприкінці осені вийде у "Видавництві Старого Лева", українською переклала Тетяна Савчинська. – Країна). Він стилізований під англійську середньовічну баладу. Вкотре здивував критиків і читачів.

Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ, 52 роки, літературознавець

Ішіґуро давно був у черзі на Нобелівську премію. Колись видавала книжку Малкольма Бредбері – вчителя Кадзуо. Він писав про 10 учнів. Вісім із них отримали Букерівську премію.

Тексти Ішіґуро – багатошарові, без очевидного нерва. Щоб розуміти їх, треба мати добру підготовку, досвід читання серйозних романів. Його ні з ким порівняти в українській літературі.

Анетта АНТОНЕНКО, 55 років, видавець

Єдиний роман Кадзуо Ішіґуро, який виходив українською, – "Не відпускай мене". Це – людяна антиутопія. Попри те, що головні герої – клони. Їх вирощують заради внутрішніх органів. Книжка про майбутнє, що може скоро настати. Людство готове до цього технологічно, але не морально.

Клонів не вважають людьми, хоча їх важко назвати інакше. Мають увесь спектр переживань і почуттів, притаманних кожному з нас. Мають призначення, обмежений термін життя. З існуванням героїв роману можна порівняти життя сучасних людей. Вони не бачать свого майбутнього, крім того, яке вже визначили. Погоджуються на цей сценарій. І це зрозуміло, бо, наприклад, білоруси під режимом Лукашенка не хочуть навіть розмірковувати про можливе інше майбутнє.

В історії ніколи не існувало рівності між людьми. Завжди була дискримінація – класова, національна, расова. У "Не відпускай мене" Ішіґуро ставить питання, ким є людина. Це біологічний вид чи щось більше? Що є лакмусом людяності? Який рівень деградації нівелює це поняття?

Що досконаліше суспільство з технологічного погляду, то більше має моральних викликів.

Мар'яна САВКА, 44 роки, поетеса, головний редактор "Видавництва Старого Лева"

Кадзуо Ішіґуро весь час звертається до теми колективної пам'яті та індивідуальної травми. Вона сидить у людині, що переїхала з одного культурного простору в інший. Має проблеми з пристосуванням до нового. В його творчості виразно показана проблема зіткнення людини зі сходу з європейським мегаполісом.

У текстах Ішіґуро йдеться про гібридизацію культури, а не про розчинення однієї в іншій. Гібридизація – це створення нової ідентичності. Людина зберігає риси свого маленького світу й гармонійно співіснує з глобальним. Але щоб увійти в нього, треба позбутися своїх упереджень.

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, 30 років, критик, головний редактор журналу "Всесвіт"

Зараз ви читаєте новину «ІШІҐУРО ні з ким порівняти в українській літературі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1263
Голосування Як знизити смертність на дорогах?
  • Радикально збільшити штрафи за усі порушення ПДР
  • За п'яне кермування відбирати водійське посвідчення довічно
  • Зменшити дозволену швидкість у містах до 50 км/год
  • Запровадити відеофіксацію на завантажених дорогах
  • Повернути ДАІ
  • Відремонтувати дороги
  • Засуджувати до великих тюремних строків
  • Свій варіант у коментарях
Переглянути