Одномоментне укріплення офіційного курсу гривні до долара США на 20 коп. викликало шквал суперечок. Одні кажуть про обкрадання пересічних громадян, які тримали заощадження у валюті. Інші — про виграш не менш простих українців від посилення гривні.
Міркування такі. У гіршому становищі опинилися ті, хто зберігав свої кошти в готівковій валюті та валютних депозитах, брав кредити у гривні, експортери. Відповідно виграли власники гривневих депозитів, імпортери та ті, хто брав кредити у валюті.
Така оцінка значною мірою є штучною. За готівкові долари й після зміцнення гривні можна купити ту саму кількість товарів та послуг у США чи за кордоном. Фізично "зелених" не стало менше — за них дають менше гривні. Звинувачувати у цьому НБУ не має сенсу — кожен центральний банк має підтримувати валюту національну, а не інших держав.
Не побільшало доларів у тих, хто тримав кошти у валюті — але й не зросла кількість гривні в тих, хто надавав перевагу національній грошовій одиниці. Так, нині вони можуть на ту саму суму купити більше доларів. Та навіщо?
Вартість депозитів впала на 2,9 мільярдів гривень, а вартість кредитів — майже на 4,6 мільярда
Згідно з даними НБУ, наприкінці квітня люди мали $14,4 млрд на валютних депозитах та отримали майже на $23 млрд кредитів у валюті. Відтепер за гривню можна придбати більше валюти для погашення позик, до того ж їх обсяг є більшим за обсяг валютних депозитів — отож, у цілому громадяни виграли. Вартість депозитів впала на 2,9 млрд грн, а вартість кредитів — майже на 4,6 млрд. Тобто "чистий" виграш — 1,7 млрд.
Але всі виграші від посилення гривні є набагато меншими за той збиток, який завдає заощадженням інфляція. Навіть втрати тих, хто тримав кошти у гривні на депозиті, із початку року були більшими за миттєві втрати від зміцнення гривні власників іноземної валюти. Щоправда, ще більше втратили ті, хто тримав готівковий долар.
Основний аргумент противників посилення гривні — менш конкурентними на світовому ринку стануть українські товари. Формально це справді так. Бо собівартість продукції формується у гривні, а ціна її визначається у доларах. Та погляньмо на ціни на основні наші експортні товари — чорні метали, добрива, продукцію сільського господарства та машинобудування. За останній рік вони зросли на більше, ніж на 4%, на які укріпилася гривня. По деяких продуктах зростання ціни становило навіть не десятки відсотків, а разів. Так само і собівартість через інфляцію не стояла на місці. Тож ефект від ревальвації гривні не є визначальним для більшості експорту. Водночас не впадуть також ціни на імпортні товари — в Україні на них попит. Побутову техніку купують активно, за новими авто — черги, іноді на кілька місяців. За такого дефіциту продавці не здешевлюватимуть товар.
Коментарі