Як добре бути жiнкою! Красивою, тендiтною, слабкою. Щоб усi чоловiки навколо мали за щастя допомогти тобi, пiдставити сильне плече... На жаль, тi мрiї про жiночу вдачу i лицарську опiку для бiльшостi моїх сучасниць iснують лише у лiтературі.
Героїнi нашого часу не складають зброї. Отже, статева вiйна не стихає.
У двобої за престижну кар"єру стать вiдiграє не останню роль. Теоретично це не афiшується. Проте на практицi є. Жінці важче, ніж чоловікові, знайти роботу. На вакантну посаду керiвництво зацiкавлене краще взяти працiвника "у штанях", нiж "у спiдницi". Навiть таку суто жiночу професiю, як секретар-референт, почали вiдбивати джентльмени. Роботодавцiв теж можна зрозумiти. Жiнка має сiм"ю, дiтей, багато клопоту... Яка з такої працівниця?!
У країнi близько 11% родин, в яких жiнка — єдина годувальниця
На державному рiвнi жiноче питання вирiшується. Навiть на ринку працi є так звана жiноча бронь. Вона для матусь, які мають дiтей вiком до 6 рокiв, та матерiв-одиначок, котрі виховують дiтей до 14 рокiв. Але не завжди на пропоновану роботу є попит. Не влаштовує заробiтна плата: вона для жiнок, зайнятих у галузях економiки країни, значно менша, ніж отримує працiвник чоловiчої статi.
Водночас сьогоднi в країнi близько 11% родин, у яких жiнка — єдина годувальниця. Сучаснiй жiнцi доводиться робити кар"єру, заробляти грошi та виконувати свої жiночi обов"язки. Пiдрахували: замiжня українка, яка працює, витрачає на хатнi справи в середньому 3–6 годин на день, на читання в робочий день — 18 хвилин, на прогулянку — 11, на виховання дiтей — 17 хвилин на добу. I вона все має встигнути: дiтям не поясниш, що сьогоднi вечерi не буде, бо по телику футбол чи друзi запросили тебе на келих пива...
Тривалий час жiнка виборювала собi рiвнi з чоловiком права. За що боролися — на те й напоролися! Що таке фемiнiзм в українському контекстi? Це доросла гра в самоствердження чи цiлком виправдана теорiя жiночої свiдомостi? Вiдома вiтчизняна фемiнiстка Соломія Павличко казала, що фемiнiзм потрiбен "для того, щоб жiнки не отримували меншу за чоловiкiв зарплату, щоб не були першими кандидатами на викидання з роботи, щоб не тягнули на своїх плечах усi сiмейнi обов"язки, щоб не пололи одноосiбно й одностатево безкрайнi поля колгоспних буряків i таке iнше".
Я не хочу видаватися в очах амазонок сучасностi штрейкбрехером, однак усе-таки чоловiкiв шкода!!! Хто сказав, що їм сьогоднi легше живеться? Вони теж борються за свої права, але мають менше прав на помилку, нiж пані. Сильна половина не може (чи соромиться) привселюдно постояти за себе, як то роблять жiнки через усілякi громадськi "статевi" органiзацiї. Чоловiки спромоглися створити поки що одну таку — товариство татусiв України, де вони вiдстоюють і виборюють (у жiнок) свої батькiвські права.
Тримайтеся, чоловіки!














Коментарі