Характерною ознакою нинішніх парламентських виборів є іменні блоки. Це призводить до того, що на парламентських виборах змагатимуться не партійні програми, а персони.
— Ідеологія поступово відступає, — упевнений Віктор Рибаченко, 55 років, віце-президент Асоціації політичних психологів України. — Країні бракує нових політичних ідей. Існуючим люди вже не довіряють. Вони хочуть вірити особистостям.
"Нашу Україну" асоціюють із Ющенком, Партію регіонів ототожнюють із Януковичем. Поява блоків Тимошенко та Литвина теж зрозуміла — їхні лідери мають високі рейтинги довіри серед українців. Але, на думку Віктора Рибаченка, є випадки на межі фарсу. Наприклад, блок Кармазіна. Чи блок Лазаренка, який останні кілька років провів за межами України. Психолог вважає, що це свідчить про егоїзм або "зіркову" хворобу певних політиків. Із іншого боку, в такий спосіб вони показують свою схильність до авторитаризму.
Вітренко одна важить більше, ніж уся її команда
Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, 29 років, називає випадок із блоком Лазаренка маніпуляцією та обманом виборця. Адже сам Павло Іванович участі у виборах практично не братиме, бо досі у Сполучених Штатах триває судовий процес проти нього.
— Захоплення іменними блоками свідчить про недорозвиненість нашої політичної системи, — стверджує Олексій Голобуцький. — Виборці не знають партійних програм. Упевнений, що 99 відсотків прийдуть на дільниці обирати не між політичними гаслами, а між Ющенком, Тимошенко чи Литвином.
Однак персоніфікованість вітчизняної політики змушує не лише використовувати відомі імена, але й відмовлятися від таких.
— Блок Вітренко тримається виключно на її харизмі, — говорить Віктор Рибаченко. — Ця жінка одна важить більше, ніж уся її команда. Проте ім"я лідера може зіграти й негативну роль. Соціал-демократи об"єднані вчасно відмовилися від назви Блок Кравчука на користь "Не Так!". З точки зору політичних технологій, це правильне рішення.
Олексій Голобуцький вважає, що іменні блоки певною мірою є поверненням до мажоритарної системи, коли виборці голосували у своєму окрузі не за партію, а за прізвище конкретного кандидата.
Директор політичного департаменту компанії "Мартін Груп" Тарас Березовець, 30 років, говорить про природу створення блоків:
Сьогодні не йдеться про існування в Україні серйозних ідеологій
— Сьогодні не йдеться про існування в Україні серйозних ідеологій, — каже він. — Одні бренди об"єднуються з іншими. Яскравий приклад — блок Тимошенко. Потужна жінка-політик у своєму блоці має таких сильних персон як Левко Лук"яненко, Микола Томенко, Андрій Шевченко. Кожний із них уже сам є брендом.
Віктор Рибаченко пояснює, чому політичні партії вливаються у блоки імені відомого лідера.
— Спочатку кількість партій в Україні катастрофічно зростала, — каже він. — Кожен більш-менш фінансово спроможний та політично впливовий гравець вважав обов"язком створити власну партію. Однак вижити за умов шаленої конкуренції більшість із них уже не можуть. Тому їхні власники змушені вибирати між повним зникненням та злиттям із партією, яку очолює визнаний суспільством лідер.
2 
1
Коментарі