Вибори і президента, і народних депутатів в Україні мали відбуватися раз на чотири роки. Потім збільшили до п"яти років спочатку президентський термін — 1999 року, а згодом і Верховної Ради — 2006-го. При цьому дозволу виборців ніхто не питав, а думкою народу — єдиного джерела влади — не цікавилися навіть соціологи. Це була негласна змова політичних еліт.
Першою мала запротестувати позапарламентська опозиція. Але її як не було, так немає й досі. Громадські організації теж у зародковому стані. Про профспілки й казати годі — вони в абсолютній більшості залишаються "школами комунізму". Отже, суспільство ніяк не зреагувало на ці дії з узурпації влади, а голосів кількох інтелектуалів ніхто не почув.
Між тим, у деяких цивілізованих країнах терміни повноважень органів влади зменшують. У Франції "урізали" президентський строк із семи до п"яти років. У США через два роки після основних виборів проводять так звані проміжні, на яких частково оновлюються представницькі органи. А це ж країни сталої демократії, які давним-давно пройшли ті стадії розвитку, які ми проходимо зараз.
У Франції "урізали" президентський строк від семи до п"яти років
Така тенденція невипадкова. Адже нині всі процеси — політичні, економічні, соціальні — прискорюються. З"являються нові технології, інформація безперешкодно проникає на всі континенти. Тому великі терміни повноважень влади, коли суспільство розвивається швидше, часто стають гальмом для розвитку держав. Між "низами" і "верхами" виникає напруга, що, зрештою, призводить до політичних криз і народних збурень.
У країнах, які переживають перехідний період, оновлювати політикум при владі треба частіше. У нього постійно слід вливати "свіжу кров" — людей з новим світоглядом і більш сучасним мисленням. Так прискорюватиметься розвиток політичної системи.
Для виборців це теж буде корисно — вони швидше набуватимуть політичного досвіду і вчитимуться на власних помилках.
Отож корисно було б вітчизняним політичним елітам домовитися й піти на обмеження термінів повноважень органів влади — принаймні, на певний період часу (наприклад на 10–15 років). Кажуть, що це додаткові кошти, які можна віддати пенсіонерам. Але ж пенсіонерам все одно не віддають, а продовжують розкрадати державний бюджет.
Вибори раз на два або три роки. І не за пропорційною системою, коли люди голосують тільки за лідера, а за мажоритарною чи змішаною. Для України — це вимога часу.
Коментарі