Завдяки всеукраїнському спортивному телеканалові ми вже другий тиждень можемо дивитися Кубок Америки з футболу. Здається, вперше в історії український телеглядач отримав нагоду щодня бачити південноамериканський футбол у "чистому вигляді".
Досі ми спостерігали тих бразильців, аргентинців, колумбійців, чилійців лише в іграх проти команд інших континентів раз на чотири роки. Самого південноамериканського "бульону" в якому варяться футболісти, зокрема і для українських клубів, ми як слід не уявляли.
І лише тепер стало зрозуміло, чому вони такі. Тому що грають в іншу гру. Вона, як і в нас, зветься футболом і має ті ж самі правила. Але нащадки індіанців дельти Амазонки, мулатів Ріо-де-Жанейро, італійських пастухів-емігрантів аргентинської Мар Дель Плати та інших латиносів ставляться до футбольного м"яча по-іншому. Вони органічно нездатні грати за нашою схемою "бий-біжи". Так само, як ми нездатні грати у футбол так, як вони.
Із демократією не все гаразд, зате футбол дуже гарний
Я це до того, що не лише у футболі, а й у житті однакові правила не завжди приводять до однакового результату. Тому в нас ніколи не буде такої дисципліни, як у Кореї, такої організованості, як у Німеччині, такої демократії, як у США, такого культу керівника держави, як у Росії.
Ніякі закордонні тренери не навчать українських хлопців грати у футбол так, як бразильці чи аргентинці. Так само жодні закордонні консультанти не навчать наших людей демократії західного зразка. І на наступних виборах, якщо вони відбудуться, наші люди голосуватимуть не за політичні платформи чи за економічні програми, а за "своїх" і проти "чужих". За тим самим принципом "бий-біжи", за яким можна безпомилково відрізнити наших футболістів від південноамериканських.
Там, до речі, теж із демократією не все гаразд, зате футбол дуже гарний. Подивимося його по телевізору ще тиждень, а там і наш футбол на телеекрани повернеться. І хоча в наших командах теж грають південноамериканці, футбол вони показують вже наш. Б"ють і біжать.
Коментарі