Посол США в Україні Вільям Тейлор, 59 років, каже, що візит президента Віктора Ющенка до Сполучених Штатів може відбутися після виборів і формування стабільного уряду.
Для США нинішня Верховна Рада ще повноважна чи вже ні?
— Для того щоб Рада могла ухвалювати закони, їй потрібно не менш як 300 депутатів. Але вже понад 151 свої повноваження склав. Отже, парламент не може ухвалювати законодавчих актів. Водночас це не означає, що ми не можемо мати якихось контактів із Верховною Радою і народними депутатами. Наприклад, 5 липня на засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ приїздить делегація Конгресу. У них намічено багато зустрічей із народними депутатами, і ці контакти будуть цілком легітимними.
Наскільки політична нестабільність в Україні шкодить українсько-американським відносинам?
— Криза ускладнила законодавчу роботу Верховної Ради. Це стосується і законів, потрібних для поліпшення інвестиційного клімату. Вони б заохотили американських та інших інвесторів вкладати в українську економіку гроші. Водночас президент, прем"єр-міністр, політичні сили навіть під час кризи знайшли можливість для того, щоб ухвалити дуже потрібні законодавчі акти. Наприклад, необхідні для приєднання до СОТ і для проведення міжнародних військових навчань.
Чи справді готується візит Віктора Ющенка до США, як про це заявив заступник глави президентського секретаріату Олександр Чалий?
— Президент Ющенко міг би приїхати до США після того, як відбудуться дострокові вибори і буде сформовано стабільний уряд. Ми б не хотіли навіть опосередковано бути залученими до виборчої кампанії або до процесу формування коаліції після виборів.
Окрім неможливості обміну візитами президентів, чи є зараз якісь обмеження на інші офіційні контакти?
Обмежень як таких немає. Єдине наше міркування, яке можна вважати обмеженням, — це щоб американські політики або уряд США загалом не потрапив у ситуацію, яку можна трактувати як втручання в українську виборчу кампанію. Ми, звичайно, будемо чітко казати, що підтримуємо демократичну, єдину, європейську Україну. Але жодним чином не втручатимемося у внутрішні українські справи.
Чи можуть дострокові вибори вплинути на зовнішню політику України?
— Сподіваюся, вони стануть рушійною силою інтеграції України до європейських структур. Тим більше, що зовнішньополітичні цілі й президента Віктора Ющенка, і прем"єр-міністра Віктора Януковича дуже близькі. Звичайно, є розбіжності щодо термінів досягнення певних рубежів. Але обидва лідери повністю підтримують вступ України до Світової організації торгівлі й створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом після цього. Обидва висловлюють зацікавленість в членстві України в ЄС.
А як щодо НАТО?
— Вступ України до НАТО — це не питання сьогоднішнього дня. Воно стоятиме протягом кількох наступних років. Як казали і президент, і прем"єр, в українців є певні запитання щодо НАТО. І вони цілком законні. США та наші союзники по НАТО сподіваються, що на ці запитання будуть дані відповіді. Але сьогодні це на першому плані не стоїть. Тим більше у контексті виборчої кампанії.
Зараз у всіх великих партіях є бізнесмени з великими активами
Проте спекуляції на темі НАТО під час виборів будуть?
— Це робитимуть хіба що безвідповідальні політики. Бо відповідальні знають, що рішення з цього приводу має ухвалюватися не сьогодні.
Недавно ви заявили, що головними перешкодами на шляху України до НАТО є Генпрокуратура, РНБО, Конституційний суд, ЦВК. Чому вони, а не, наприклад, думка населення?
— Є два головних запитання, які стосуються інтеграції в НАТО. Перше — чи хоче країна приєднатися до НАТО? Щодо України відповідь сьогодні "поки що ні", тому що українці ще потребують відповідей на деякі питання. Друге — чи готова країна бути членом НАТО? Готовність включає в себе реформи у військовій, безпековій, політичній сферах. Щодо військової, то Україна майже готова. Щодо безпеки — а це і питання внутрішніх військ МВС, РНБО, Генпрокуратури — існують певні проблеми. Протягом останніх кількох місяців ці органи проявили свою заполітизованість. Так само шкоди й дискредитації зазнав останніми місяцями принцип дотримання верховенства права. І відповідальність за це несуть усі сторони. Тепер стоїть завдання відновити ці інституції.
Отже, на обидва запитання — чи Україна хоче вступити в НАТО і чи готова до цього — відповідь сьогодні "поки що ні".
Ви проводите офіційні й неофіційні зустрічі з українськими політиками з усіх таборів. Чи справді вони такі різні у своїх геополітичних уподобаннях, ставленні до ЄС, НАТО й Росії, як офіційні гасла їхніх партій?
— Мені не здається, що вони так драматично протилежні. Усі визнають, що для України важливі гарні відносини з усіма сусідами, включаючи Росію. Усі свідомі тих історичних, бізнесових, культурних чи сімейних зв"язків, які з нею існують. Водночас, думаю, більшість українців вважають себе європейцями і хочуть інтеграції до європейських інституцій. Мені здається, що в українському політикумі існує консенсус: треба мати гарні відносини з Росією і стратегічне партнерство із Заходом.
Чи зустрічалися ви з найбагатшим українцем — Ринатом Ахметовим?
— Так, кілька разів. Ми вечеряли під час моєї недавньої поїздки до Донецька. А коли торік там був, то ходив на футбол. Тоді Ахметов подарував мені ось цю футболку (посол показує на стіну. На ній дві величезні фотографії помаранчевого Майдану, а поряд — помаранчева футболка "Шахтаря з автографами футболістів). Це — моя помаранчева стіна.
Ахметов виглядає прозахідною людиною?
— Він — прибічник членства України в СОТ. Розповідав, що провів економічний аналіз переваг, які дає це його компаніям і Україні в цілому. В економічному сенсі він орієнтований на Європу. Наскільки я розумію, як один із ключових членів Партії регіонів він займав дуже конструктивну позицію у віднайденні компромісу з президентом.
Як ви оцінюєте роль олігархів в українській політиці? Що для них переважить — бажання просувати країну на Захід чи дешевий російський газ для своїх підприємств?
— Загалом, правильним було б розділення бізнесу й політики. Бізнесменам важко уникнути конфлікту інтересів, якщо вони є водночас членами уряду чи депутатами Верховної Ради. На жаль, зараз в усіх великих українських політичних партіях є бізнесмени з великими активами. А щодо російського газу, то моє враження таке: всі усвідомлюють, що поступово ціни на нього зростатимуть до світового рівня. Розуміють, що до цього треба готувати і підприємства, і суспільство.
Очевидно також, що більшість українських бізнесменів зацікавлені в західному менеджменті і в західних технологіях, у залученні капіталів на американському фондовому ринку і на лондонській фондовій біржі. Розуміють, що для виходу на котування в Лондоні чи Нью-Йорку бізнес має бути прозорим. Отже, бажання інтегруватися із Заходом не суперечить бізнес-інтересам цього кола людей. Вони розуміють, що така інтеграція буде корисна і окремій компанії, і країні в цілому.
3 
1
Коментарі