вівторок, 22 травня 2012 06:00

Видобуватимуть до 12 мільярдів кубометрів сланцевого газу на рік

Конкурс на розробку Юзівської та Олеської ділянок із запасами сланцевого газу виграли "Шел" і "Шеврон" — одні з найпотужніших світових компаній. Заявки на конкурс подавали ще кілька транснаціональних компанії — "ЄНІ", "Ексон Мобіл", "ТНК-Брітіш Петроліум".

Прогнозні ресурси газу Юзівської ділянки становлять 4,054 трлн куб. м, а Олеського — 2,98 трлн. "Шел" і "Шеврон" пообіцяли інвестувати вдвічі більше передбачених тендером обсягів — $200 млн у Юзівське родовище в Донецькій та Харківській областях, $170 млн в Олеське — Львівська та Івано-Франківська області.

— Уперше іноземні компанії готові вкласти в Україні інвестиції такого обсягу, — говорить президент асоціації "Газові трейдери України" Роман Сторожев, 36 років. — Маємо справу з двома світовими гігантами. Вони володіють потужною фінансовою і технічною базою. "Шеврон" — друга за величиною американська енергетична компанія. А США є світовим лідером із видобутку сланцевого газу. Тобто інвестор має успішно реалізовані проекти. Співпрацювати з такими компаніями логічно і правильно для України.

Чи не бояться інвестори повторення ситуації із компанією "Венко", з якою розірвали контракт після зміни влади?

— Раніше компанії будь-які проекти в нашій країні оцінювали як досить ризиковані. Але торік був прийнятий закон "Про угоди про розділ продукції". Збільшено так звану компенсаційну частку інвестора до 70 відсотків видобутої продукції. Тобто до 70 відсотків видобутого сланцю компанії реалізовуватимуть за ринковими цінами. За таких умов термін окупності інвестицій скорочується. Наприклад, у Туреччині працює співвідношення розподілу 50 на 50.

Окрім того, умови проведення конкурсів передбачають укладення договору з компанією-переможцем на 50 років з можливою пролонгацією. Протягом цього часу інвестор спокійно працюватиме на ліцензованій площі.

Завдяки змінам у законодавстві не буде якихось ігор у зв'язку зі зміною політичного курсу. Природно, тепер інвестори відгукуються на пропозиції уряду.

Світові корпорації цікавить не тільки видобуток сланцю. У вересні 2011-го "Шел" і державна компанія "Укргазвидобування" підписали угоду про спільний видобуток традиційного газу. Вона передбачає його розвідку та видобуток на шести ліцензованих ділянках. Першу свердловину планують бурити вже цього року.

Коли Україна зможе отримувати сланець?

— За моїми прогнозами, перший промисловий сланець отримаємо 2017 року. Приблизний рівень добування — 2-4 мільярди кубометрів. За найоптимістичнішими прогнозами, ми могли б видобувати до 10-12 мільярдів кубометрів сланцевого газу на рік. Але на це знадобиться ще років 10.

Як це вплине на скорочення імпорту газу?

— Обсяг імпорту газу насамперед залежатиме від того, які на той час застосовуватимуть енергозберігаючі технології в промисловості, як швидко модернізуватимуться підприємства, комунальне господарство. Дуже великий потенціал видобутку традиційного газу та газу з шельфу Чорного моря. У сумі ці фактори можуть суттєво зменшити імпорт газу.

Якою буде собівартість сланцевого газу?

— Зараз говорять про 130-150 доларів за тисячу кубометрів. Але на кожному родовищі вона інша.

Свою частку газу компанії продаватимуть за комерційною ціною. Нині це близько 400 доларів. Ціна залежить від вартості російського газу, а також від обсягів, які Україна отримує з власних надр.

Зараз ви читаєте новину «Видобуватимуть до 12 мільярдів кубометрів сланцевого газу на рік». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути