— Нас не чекають у НАТО. Радше Грузію візьмуть. Нам не можна йти туди, де нас не чекають, — каже народний депутат від "Слуги народу", представниця уряду у Верховній Раді 39-річна Ірина Верещук в інтерв'ю 21 вересня. Пізніше вона зауважила, що її слова неправильно зрозуміли.
— Мене критикують за те, що я сказала: на жаль, Північноатлантичний альянс оглядатиметься на Росію. Вони це зробили 2008 року. Зараз НАТО працює з Москвою по Ірану, Венесуелі, Сирії, Афганістану. Щоб вони не дивилися на Росію, приймаючи рішення по Україні, має змінитися сам Альянс.
Представник партії влади висловила те, що ми чули від проросійських спікерів багато років. Про багатовекторність, позаблоковий статус. Це Україна під час прем'єрства Віктора Януковича, а потім і Юлії Тимошенко відмовилася від отримання Плану дій із набуття членства в НАТО 2008-го, а не Альянс нам відмовив. Теза про те, що Захід "зливає" Україну, хоче якнайскоріше замиритися з Росією і поділити криваві нафтодолари — не нова. Саме на це розраховував Кремль, розпочинаючи агресію проти України.
Захід любить гроші. Але ще він не може власноруч зруйнувати систему світового права. Доки жертва чинить опір, проти агресора йдуть позови про відповідальність за окупацію, вбивства, втрати, втручання у внутрішню політику суверенної держави — доти жоден товстосум не може зробити вигляд, що Росія — не країна-злодій. Від України залежить, чи зможе Путін перетворити її на Білорусь.
Потрібно зосередитися на тому, чого хоче нова українська влада. Відбуваються напрочуд продумані процеси. Де-факто прощення поплічників Януковича, кримінальні справи проти організаторів Майдану, відведення українських військ. Надходять повідомлення про згортання програм із переозброєння армії. Це ознаки втілення російського порядку денного в українській політиці. На грудневому саміті НАТО в Лондоні не розглядатимуть заявку України на отримання Плану дій. Тому що наша країна сама понизила планку.
Свідома частина суспільства має нарешті почати створювати структури, напрацьовувати політичний капітал, привертати на свій бік дезорієнтовані верстви населення. Українці мають створювати свою еліту. Інтелектуальну, політичну, моральну, дипломатичну. Без національної еліти немає нації, національної політики й чітких національних інтересів.
Суть не в тому, чи реалістично сьогодні отримати План дій щодо членства України в НАТО. А в тому, щоб діями не припиняти доводити своє прагнення стати членом Альянсу. Потрібно перемогти агресора, забити останній цвях у труну антиукраїнської імперської ідеї.
3 
1
Коментарі