Безпрецедентно жорстоке побиття київських футбольних вболівальників 27 травня під час фіналу Кубка вимагає пошуку першопричини. Адже важко повірити, щоб "Беркуту" спеціально дали наказ лупцювати всіх підряд. Дівчат і підлітків. На очах у президента, прем"єра і мільйонів глядачів.
Скоріш за все, бійці просто робили те, до чого звикли. Отримали команду — здійснили "зачистку" трибуни. Брутально і швидко, як завжди. Таке вже робилося десятки разів і, можна сказати, стало фізіологічним рефлексом.
Начебто все зрозуміло. Винуваті не бійці, а їхні рефлекси. Але? 24 травня вся Україна спостерігала за сутичкою під Генпрокуратурою між тим самим "Беркутом" і Службою державної охорони. Так от там чомусь ніяких "рефлексів" у "беркутівців" не було! Наче хтось відключив. Нікого не побили, лише трохи поштовхалися.
Хто ж виступив у ролі чудесного миротворця? Відповідь: звичайний пістолет. Виявляється, що бійці Служби держохорони були озброєні вогнепальною зброєю. І якби хтось ударив такого бійця палицею по голові, то міг би тут же отримати кулю. Тому зазвичай суперкрутий "Беркут" миттєво став ніжним і толерантним.
Неправильні рефлекси "Беркута" та інших "правоохоронців" сформовані тотальною беззахисністю їхніх жертв. Бо вона завжди провокує хижака. Натомість навіть потенційна здатність людини до самозахисту є стримуючим чинником для нападника. Це аксіома, підтверджена статистикою.
Тож причину бойні на "Олімпійському" треба шукати не в поганих "беркутівцях", а у відсутності природного права громадян України на носіння пістолетів і револьверів. Владі ж треба не проливати "крокодилячі сльози" щодо жертв насильства, а дати їм законне право на самозахист. Після цього у людей швидко зросте повага одне до одного і правова культура в цілому.
Згадаймо Клондайк у період "золотої лихоманки" у другій половині XIX ст. Там тоді зібрався кримінальний набрід чи не з цілого світу. За деякими даними, принаймні третину населення становили бандити. Системи державного правосуддя фактично не існувало. Проте рівень злочинності був у кілька разів нижчий, ніж у цивілізованій Англії з її найкращою у світі правоохоронною системою. І знаєте, чому? Тому, що все населення тієї частини Аляски було поголовно озброєне. Відповідно спроба зневаги людської гідності могла наразитися на негайний опір з фатальними наслідками.
Суперкрутий "Беркут" миттєво став ніжним і толерантним
"Бог створив людей сильними й слабкими, а полковник Кольт зробив їх рівними". Так написано на могилі Семюеля Кольта.
1835 року цей американський конструктор і підприємець запатентував свій знаменитий шестизарядний револьвер "Миротворець". Згодом налагодив його масовий випуск на своєму заводі. Й озброїв усіх бажаючих американців — від крутих ковбоїв до підстаркуватих домогосподарок. Чудо-револьвер став гарантом американської конституції і змусив запрацювати закон. Бо тепер на його сторожі — і на сторожі своїх власних прав — міг стати будь-який "пересічний громадянин" з кольтом у руці. З цією новою реальністю довелося рахуватися, інакше легко було дістати кулю в лоба. У цьому первинна суть усієї американської демократії. І як би не чарували нашу уяву здобутки західного світу, незаперечним є одне: вони почалися з компромісу людей, що ведуть розмову з револьверами в руках.
При цьому стріляти зовсім не обов"язково. Як свідчить практика, при самообороні у переважній більшості випадків ефективне застосування зброї зводиться до пострілу в повітря або простої її демонстрації. Цього зазвичай виявляється достатньо для того, щоб зупинити напад.
Ставлення держави до озброєння її громадян є показником того, наскільки ця держава діє в народних інтересах. Диктаторські режими завжди намагаються роззброїти законослухняних громадян. "Закони, що забороняють носіння зброї... роззброюють тільки тих, хто не має наміру робити злочини". Так писав Чезаре Беккарія — родоначальник "класичної" школи в науці кримінального права.
Чому так важлива легалізація саме короткоствольної зброї — пістолетів та револьверів? Головна їх перевага — можливість прихованого носіння, створення ситуації невизначеності для потенційного злочинця. Він не знає, озброєна його можлива жертва чи ні. Тому від прихованого носіння зброї будуть у виграші не тільки її власники, але й суспільство в цілому. А в "Беркута" швидко випрацюються правильні рефлекси. Такі, які личать правовій демократичній державі.
Ми ж хочемо мати таку державу? Спокійну і безпечну. Наприклад, подібну до Швейцарії. Тоді корисно знати, що ця країна займає перше місце в Європі за кількістю зброї на душу населення. Ледь чи не в кожній сім"ї є або пістолет, або гвинтівка з оптичним прицілом. За давньою національною традицією, кожен дорослий швейцарець є оборонцем країни. Він зобов"язаний володіти принаймні однією одиницею бойової вогнепальної зброї.
Не подобається Швейцарія — візьміть Фінляндію чи Норвегію. Це також країни з масовим поширенням зброї. Рівень насильницької злочинності в них відносно невеликий. Натомість радикально інша ситуація в Росії, де поширення легальної зброї є незначним. Так-от: вона займає друге місце в світі за кількістю вбивств на душу населення — після Колумбії.
Дуже добрі результати дала легалізація зброї в Естонії. Там вогнепальною зброєю може володіти будь-який психічно здоровий і законослухняний громадянин.
1996-го, коли закон дозволив вільний продаж зброї, в Естонії почався збройовий бум. Скуповували все — від дамських пістолетів до снайперських гвинтівок... Водночас державою були здійснені жорсткі заходи проти нелегального володіння зброєю, бо саме з неї здійснюються майже всі злочини. У результаті рівень насильства в країні суттєво знизився. Сьогодні естонцеві для реєстрації своєї зброї потрібно виконати всі передбачені законом вимоги, в тому числі пройти лікарський огляд і здати іспит на володіння нею. Естонці дуже люблять зброю. Це невід"ємна частина їхніх національних традицій.
В Україні також є свої національні традиції. Раніше український народ називали нацією козаків. Так писали на старих географічний картах. А козак — це вільна й озброєна людина. Саме з козацького середовища вийшла перша у світі демократична конституція. Хоч сяк, хоч так, а між озброєним народом і правопорядком — прямий зв"язок.
Тож головна причина свавілля й беззаконня в Україні — не в слабких лідерах, суперечливих законах чи поганих міліціонерах. Це все лише наслідки. Причина ж у тому, що українці погано розбираються в нарізній зброї.
5 
1
Коментарі