Російська Федерація тимчасово вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Відповідний указ підписав днями президент РФ Володимир Путін. Конфлікт між Росією та Заходом набирає обертів і виходить на рівень нового витка "холодної війни".
Цей договір підписали 1990 року. Сенс його у встановленні обмежень на основні категорії звичайних озброєнь та техніки у збройних силах країн-підписантів. Йдеться про танки, броньовані машини, артилерію, гелікоптери та літаки.
Безпосереднім приводом для нинішнього демаршу Кремля стало те, що нові члени НАТО та ЄС Чехія, Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія досі цей договір не підписали. Москва вважає, що таким чином порушується рівність сил у Європі. Адже договір укладали ще за умов існування Варшавського договору, куди входили тоді й ці країни. До того ж у складі СРСР були тоді балтійські держави, які зараз теж у НАТО.
Додатковим подразником для Росії стали наміри США розмістити на території Польщі та Чехії елементи протиракетної оборони. А за день до указу Путіна, сенат Сполучених Штатів заявив, що розміщення ПРО в Європі є елементом державної політики США. Кремль одразу наніс удар у відповідь.
— Якщо Росія остаточно вийде з договору, то це призведе до різкого загострення ситуації в Європі, — каже експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець, 37 років. — Більше того — почне руйнуватися весь каркас безпеки в світі. Тобто на перше місце знову виходить силовий фактор. Кожна країна починає опікуватися проблемами розвитку свого військового комплексу на власний розсуд.
Крок Путіна став холодним душем для багатьох країн
Незважаючи на нібито раптовість і сенсаційність, рішення Москви неочікуваним не стало. Адже відносини між Росією та західними країнами в останні місяці поступово погіршувалися. Москва кілька разів давала зрозуміти, що невдоволена ситуацією. Варто згадати хоча б відверто демонстративні випробування нового ракетного комплексу "Іскендер" напередодні конференції країн-членів ДЗЗСЄ у червні або різкі заяви з приводу планів США надати незалежність Косово.
Та все одно такий різкий крок Путіна став холодним душем для багатьох країн. Свої "занепокоєння та жалкування" з приводу призупинення членства Росії в ДЗЗСЄ висловили фактично всі провідні світові країни та організації — США, ЄС, НАТО, ОБСЄ.
Україна також є учасницею ДЗЗСЄ. Для неї теж демарш північно-східного сусіди став досить неприємним сюрпризом. Адже це порушує хоч і крихку, але все-таки систему взаємних гарантій, яка склалася в Європі. "Це не краще рішення, яке могла прийняти Росія", — заявив міністр іноземних справ Арсеній Яценюк.
— Найбільшою проблемою для України в цій ситуації є те, що цей крок Росії чітко пов"язаний з її відмовою від використання радіолокаційних станцій в Закарпатті та Криму, — каже директор Центру політичних досліджень "Український барометр" Віктор Небоженко, 52 роки. — Тобто в Москви є чіткий план із модернізації своєї системи протиракетної оборони та військово-промислового комплексу загалом. Причому вона не збирається інформувати про нього ні Захід, ні прикордонні з нею країни. А відсутність будь-яких консультацій між нашими державами у цьому випадкові — це загрозлива ознака.
До цього додається багаторічне небажання наших можновладців займатися розробкою ефективної стратегії національної безпеки України. Це призвело до втрати ініціативи на міжнародній арені.
— Україна постане невдовзі перед жорстким вибором: або вступати до НАТО, або залишатися буферною зоною між двома могутніми військово-політичними блоками, — продовжує Сергій Згурець. — Причому цей вибір багато в чому залежатиме вже не від нашого бажання, а від того, як зможуть домовитися Росія і США в разі реального погіршення відносин між ними.
2 
1
Коментарі
2