Ексклюзиви
Вівторок, 23 жовтня 2007 14:51

"Україна не може дозволити собі різких зовнішньополітичних рухів"

  Борис Гуменюк: ”Мені особливо подобаються принципи роботи та результативність німецької дипломатичної служби”
Борис Гуменюк: ”Мені особливо подобаються принципи роботи та результативність німецької дипломатичної служби”

Ректор Дипломатичної академії при МЗС України Борис Гуменюк, 54 роки,  вважає, що стабілізація внутрішньополітичної ситуації у країні сприятиме ефективності української дипломатії.


Наскільки престижна сьогодні в Україні професія дипломата порівняно, скажімо, з радянськими часами?

— Вона надзвичайно престижна, приваблива й почесна — тим паче, порівнюючи з радянськими часами. Адже тоді українські дипломати мимоволі працювали на химерну ідею побудови комунізму у всесвітньому масштабі. Інша справа — віддавати свої  здібності, професійність на забезпечення суверенних національних інтересів. Друга принципова відмінність дипломатії незалежної України, від радянської: вона не має таких вад, як надмірна ієрархічність, кастовість, закритість.

Чи ускладнює викладання дипломатичної науки те, що незалежна Україна за всі її 16 років так і не спромоглася створити чіткої зовнішньої політики?

— Я не погоджуюся з таким твердженням. Адже попри всі наші внутрішні складнощі на міжнародній арені, Україна ствердилася як передбачуваний і надійний зовнішньополітичний партнер. Ми поділяємо європейські цінності, маємо виважені стосунки з іншими країнами, перевели в площину прагматичних та взаємовигідних відносин наші зв"язки з Росією.

Безумовно, за роки незалежності були певні прорахунки в галузі зовнішньої політики. Часом не до кінця використовували наш багатющий внутрішній потенціал. Але саме це є приводом для глибокого аналізу, наукового дослідження — якими й займаються експерти в стінах Дипломатичної академії. А відтак викладання дипломатичної науки стає  всеохоплюючим, ще цікавішим.

Але ж, мабуть, дипломат може чогось досягти, якщо за ним стоїть сильна держава?

— Усе залежить від особистості та конкретної ситуації. Свого часу президент Панами Омар Торріхас розпочав суперечку зі Сполученими Штатами щодо Панамського каналу. Провів серію вдалих дипломатичних операцій із залученням світової громадськості, ООН. Зрештою, все закінчилося підписанням угоди, за якою канал 2000 року відійшов Панамі.

Нашому дипломатові дуже мало платять

Навіщо Україні Дипломатична академія, якщо є, скажімо, Український інститут міжнародних відносин?

— Ідея створення нашої академії належить першому міністру закордонних справ України Анатолієві Зленку. А втілив її у життя його наступник Геннадій Удовенко. Тоді, на початку 1990-х, почала створюватися система міжнародних відносин незалежної України. Нашу державу остаточно визнали у світі, розпочалася активна реалізація суверенного зовнішнього курсу. Отож виникла потреба у поповненні кадрами зовнішньополітичного відомства. Якщо аграріїв було багато, то дипломатів явно бракувало. Так, був і є Інститут міжнародних відносин КДУ, але для дипломатичної роботи потрібні зрілі люди з певним професійним, а головне — життєвим досвідом. Наша Дипломатична академія створювалася саме як заклад для таких людей. У вересні 1996 року вона набрала перших слухачів.

Хто з відомих людей закінчив ваш навчальний заклад?

— З його стін уже вийшло понад 500 випускників-магістрів зовнішньої політики.  Серед них — Оксана Білозір, Ігор Алексєєв — народні депутати, члени Комітету у закордонних справах Верховної Ради, заступник керівника Департаменту міжнародних зв"язків Прикордонної служби України, генерал-лейтенант Анатолій Зарицький. Можна назвати посла України в Ірані Ігоря Логінова, генерального консула в Шанхаї Ганну Кармадонову, генконсула в Тюмені Олександра Данильченка та багатьох інших. Навчання в академії відіграло неабияку роль в їхній професійній діяльності.

Дипломатія яких країн могла б слугувати Україні за взірець?

— Будь-якої успішної країни. Мені як фахівцю особливо подобається структура, принципи роботи та результативність німецької дипломатичної служби. Там є чого повчитися. Зокрема, практичної та ефективної економізації їхньої дипломатичної діяльності. Але за великим рахунком нам слід прагнути власної моделі дипломатії, яка відповідала б найвищим світовим стандартам.

Що мається на увазі під економізацією?

— Вона передбачає, що дипломатична служба має йти пліч-о-пліч із національним товаровиробником і національним експортером. На жаль, для України ще не стали традиційними спільні наради дипломатів і бізнесменів, як це відбувається у Франції, Німеччині, Великій Британії. Тобто, йдеться про дипломатичний супровід проникнення на ринки тих чи інших країн. Таке дипломатичне лобіювання є нормальною світовою практикою.

На базі нашої академії в листопаді пройде міжнародна конференція "Дипломатія й бізнес". Хочемо підняти питання — що може зробити українська дипломатія для українського бізнесу?

Чи є особливості в української дипломатії?

— Вона орієнтована на європейські стандарти. Ми нікого не копіюємо й ні під кого не підлаштовуємося. Намагаємося взяти краще з досвіду дипломатії Європи, Америки та колишньої радянської школи.

Але все ж є одна особливість. Нашому дипломатові дуже мало платять — у три-чотири рази менше за колег із країн ЄС. А він усе одно працює на високому професійному рівні. Геннадій Удовенко свого часу визначив три основні риси українського дипломата: професіоналізм, порядність і патріотизм.

Нинішнє розмежування зовнішньополітичних повноважень між гілками влади в Україні сприятливе для ефективної роботи української дипломатії?

— Вересневі парламентські вибори й були розраховані на пошук оптимальної моделі політичної системи в Україні, створення ефективної системи органів державного управління. Звісно, стабілізація внутрішньополітичної ситуації в державі лише додасть ефективності українській дипломатії.

Чи можливі в осяжному майбутньому якісь різкі зовнішньополітичні рухи — чи то зближення з Росією, чи то вступ до НАТО?

— Ні. По-перше, наша стратегія в сфері зовнішньої політики є відомою,  задекларованою на найближчі 50 років. По-друге, Україна як потужний європейський чинник не може дозволити собі будь-яких різких рухів. Ні ліворуч, ні праворуч. Це негативно позначилося б не лише на системі регіональної безпеки, але й на глобальному геополітичному просторі. По-третє, немає потреби робити якісь "рухи". У нас є чітке бачення відносин із Москвою, Брюсселем, Вашингтоном, Варшавою. Тут треба робити лише ті рухи, які приносили б користь зростанню нашого внутрішнього добробуту.

Зараз ви читаєте новину «"Україна не може дозволити собі різких зовнішньополітичних рухів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1569
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода