25 лютого Офіс зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі організував конференцію "Майбутнє України: випробування виборами". До участі запросили представників п'ятьох головних кандидатів на президентське крісло, щоб вони представили передвиборчі програми своїх кандидатів.
У заході взяли участь Ростислав Павленко, який представляв Петра Порошенка. Григорій Немиря — від Юлії Тимошенко. Ірина Венедиктова стала представником Володимира Зеленського, Світлана Заліщук — Анатолія Гриценка та Олег Волошин, який опікувався програмою Юрія Бойка.
Серед п'яти кандидатів, чиї представники виступали у Брюсселі, лише Порошенко у своїй передвиборчій програмі задекларував прагнення приєднатися до НАТО і ЄС.
Під час загальної дискусії нинішній президент Петро Порошенко та мер Львова й лідер партії "Самопоміч" Андрій Садовий включили членство в НАТО і ЄС до передвиборчих програм. У програмах Гриценка й Тимошенко ці теми не прозвучали. Як і у проросійського Бойка.
У програмі Зеленського про ЄС не йдеться. Однак вона містить дивакувате твердження про НАТО: "Рух України до НАТО та інших безпекових об'єднань — запорука нашої безпеки, в яку я вірю та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум". Єдиним іншим безпековим об'єднанням, окрім НАТО, є Організація договору про колективну безпеку — відома як Ташкентський договір під проводом Росії. Навіть Віктор Янукович не прагнув приєднати до нього Україну. Але Зеленський дечим таки нагадує Януковича зразка 2010 року: одночасно підтримує членство України в ЄС і в Митному союзі СНД. Що в принципі неможливо. Так само як перебувати і в НАТО, і в Ташкентському договорі.
Презентуючи програми своїх кандидатів, представники Тимошенко, Гриценка й Зеленського намагалися створити проєвропейський імідж, кажучи брюссельським слухачам те, що ті нібито хотіли почути.
Представник Бойка висловлювався відверто: його кандидат не вважає членство в ЄС реалістичною метою, а приєднання до НАТО сприймає як надто провокативний для Росії крок. Тому Олег Волошин звучав загалом як представник проєвропейського політика.
Немиря завжди був прихильником НАТО і ЄС. А Тимошенко — зовсім не зацікавлена в інтеграції до цих структур. Йому було непросто "просувати" Тимошенко на Заході. Немиря заявив, що "Україна — це Європа", і вона "прагне й має право брати участь у європейському проекті" та "належить до того ж простору, що й Європа". Однак важко збагнути, як Україна може бути частиною "європейського проекту", якщо в передвиборчій програмі Тимошенко немає про це нічого?
Відсутність згадок про вступ до ЄС та НАТО у програмах Юлії Тимошенко й Олега Ляшка суперечить і голосуванню їхніх парламентських фракцій за зміни до Конституції, які закріпили прагнення України приєднатися до цих структур. Чи означає це, що "Батьківщина" й Радикальна партія продовжують уже дискредитовану багатовекторну зовнішню політику?
Під час конференції із залу пролунало запитання до всіх учасників дискусії, чи підтримують їхні кандидати приєднання України до НАТО і ЄС. Представники Порошенка, Тимошенко, Гриценка й Зеленського відповіли "так". Представник Бойка — відповів "ні".
Поведінка деяких українських політиків не змінюється роками. Вони продовжують пристосовувати зміст своїх промов до очікувань аудиторії — цього разу запевняючи учасників брюссельської конференції, що їхні кандидати є "проєвропейськими" політиками.
Такими описали своїх кандидатів Світлана Заліщук та Ірина Венедиктова. Перша зауважила, що Анатолій Гриценко підтримує європейську і трансатлантичну інтеграцію України, яка є "безперечним вибором" країни після Євромайдану. І додала, що майбутнє України буде важливим чинником у подальшому розвитку Європи. Чому ж тоді Гриценко ігнорує ЄС і — що особливо дивно, зважаючи на його досвід колишнього міністра оборони — НАТО у своїй передвиборчій програмі? А ще обидві представниці зазначили, що їхні кандидати — Гриценко і Зеленський — якщо їх оберуть, перебуватимуть на посаді президента один строк. Присутнім на конференції українцям було важко в це повірити.
І Зеленський, і Тимошенко вважають референдум важливим інструментом поглиблення демократії в Україні. Та після того, що приніс Великій Британії референдум про вихід із ЄС, використання цього механізму є щонайменше недалекоглядним.
Українські політики та їхні представники мало чого навчилися з часів Євромайдану. Вони й далі намагаються обвести українських виборців і західних спостерігачів довкола пальця, брешучи першим і кажучи другим те, що ті хочуть почути.
Відвідувачі конференції в Брюсселі почули від представників Тимошенко, Гриценка й Зеленського, що їхні кандидати є "проєвропейськими" політиками й підтримують членство України в НАТО і ЄС. Однак, судячи з їхніх передвиборчих програм, це не так.
На конференції "Майбутнє України: випробування виборами" в Брюсселі тільки представники Порошенка й Бойка виглядали щирими. Їхні доповіді відповідали програмним засадам кандидатів. Засвідчували, що Порошенко у передвиборчій програмі підтримує приєднання до НАТО і ЄС, а Бойко — ні.
Тарас КУЗЬО, науковий співробітник Інституту зовнішньої політики Школи фундаментальних міжнародних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса. Із скороченнями
Коментарі