21 листопада 2013 року на знак протесту проти рішення уряду призупинити підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом на Майдан Незалежності у Києві вийшли 1,5 тис. людей. Так почався "Євромайдан", котрий згодом переріс у Революцію гідності. У ній взяв участь кожен п'ятий українець, кажуть соціологи фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва".
У березні і червні 2014-го підписали політичну й економічну частини Угоди про асоціацію з ЄС. Київ зобов'язався наблизити законодавство до європейського. Пріоритети — реформи держуправління, конституційна, судова, виборча, антикорупційна, податкова, держзакупівель та енергетична.
— Після Майдану європейські прагнення українського народу остаточно визнали, — каже голова громадської організації "Центр ЮА" 60-річний Олег Рибачук. — Виконаємо всі вимоги Угоди — наблизимося до членства в ЄС.
Прогрес є. Але по кожному пункту маємо сотні невиконаних зобов'язань. Наша влада звикла діяти за формальним принципом. Кілька років тому можна було просто ухвалити правильний законопроект або створити певну інституцію. Зараз уже мало створити Антиконституційний суд. Малий та середній бізнес мають сказати, що новий орган дійсно працює на благо суспільства.
Суспільний запит на зміни є. А наші посадовці все одно повинні виконувати зобов'язання перед ЄС. Політики спочатку імітують, а потім виробляється звичка і реально починають впроваджувати зміни в життя.
Які реформи провальні?
— Громадянське суспільство знизу штовхає країну до змін. Вони неможливі без виборчої реформи. Якщо не ухвалити її, наступний парламент буде ще гіршим. Ця реформа була одним із трьох головних завдань на цей рік (7 листопада 2017-го Верховна Рада ухвалила у першому читанні нове виборче законодавство. Передбачає голосування за відкритими списками. — ГПУ). Також необхідна реформа Служби безпеки України. На неї немає і натяку.
Для Європи важливі демократичні зміни — гарантії власності, свобода слова, незалежний суд. Наші політики не виконують вимог. Потрібні нові політичні сили. У нас немає партій, які б конкурували між собою. У парламент приходять за гроші. Ми отримуємо корумповану Раду. Та формує такий же уряд.
Яка реальна перспектива членства України в Євросоюзі?
— Європейці хочуть посилити й розширити ЄС. Спочатку обрали Грузію. Тепер обережно — нас. Успіх України багато важить, адже він фактично дасть можливість змінювати Росію.
Але ми не знаємо, яким буде Євросоюз за 10 років. На тлі мігрантської кризи в багатьох країнах до влади прийшли радикали. Наприклад, у Польщі, Румунії.
Українська влада реально не хоче бути частиною ЄС. У Європі перевернувся автобус — три міністри пішли у відставку. А наші чиновники ховають під ліжками кілограми готівки. До повноцінного входження в Євросоюз ми не готові. Ми інвестиційно привабливі. Стійкі до криз. Маємо великий потенціал розвитку. Але нам бракує справжньої політики. Наші партії не представляють конкретні групи виборців. Вони не говорять від імені суспільства.
Якою була б сьогодні Україна без Євромайдану?
— Його не було б, якби Янукович підписав угоду. Ми б лишалися у полі впливу Росії. І стали б частиною "русского мира". Він мав бути альтернативою Північноатлантичному альянсу та ЄС. Була б безнадія, болото. Подібно Туреччина зависла між Європою та Росією.
Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України
— Нам удалося збільшити експорт продукції на найбільший і найплатоспроможніший у світі ринок, — говорить економіст Андрій Новак, 45 років.
Із січня 2016-го почала діяти зона вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною. Для 36 видів товарів установили квоти — кількість продукції, що Україна може продати в ЄС без мит. Це м'ясні та молочні продукти, зернові, мед, цукор, гриби, соки й інше.
Україна входить до десятки найбільших постачальників агропродукції до Євросоюзу. Основними торговими партнерами є Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція та Німеччина.
Експорт у ЄС торік порівняно з 2013-м зріс на 23% — із 12,6 до 15,5 млрд євро. Євросоюз є найбільшим партнером України — 43% загального обсягу зовнішньої торгівлі.
— Крім економічної вигоди, зона вільної торгівлі є політичною перевагою, — каже Андрій Новак. — Це сигнал, що Європа готова підтримувати країну, яка потерпає від російської агресії. Україна експортує у ЄС переважно аграрну продукцію. Щороку квоти збільшують практично по всіх товарах. Водночас вітчизняна промислова продукція є поки що неконкурентною. Українські виробники мають покращувати якість.
7 
35413
Коментарі