Без радикальної реформи енергетичного сектору за 10 років опалення стане недоступним для 70% населення України. Про це йдеться у звіті Світового банку. Якщо зараз середня українська родина платить за опалення 2060 грн на рік, то 2022-го, через підвищення вартості енергоносіїв, ця сума зросте до 4750 грн.
Банк пропонує витрачати на модернізацію кожної квартири близько 70 євро щороку — утеплювати будинки ззовні, встановлювати нові вікна, лічильники й терморегулятори. Тоді вдасться знизити споживання тепла вдвічі. Хоча все одно рахунки за опалення будуть на 68% більші від теперішніх.
— Песимізм Світового банку є перебільшеним, — каже експерт з енергоефективності Асоціації енергоефективних міст Дмитро Леськів, 39 років. — Прогнозувати на такий тривалий термін важко. Також банк мав справу з офіційною статистикою наших зарплат, а вона є некоректною.
Запропоновані заходи реальні для України?
— Так. ОСББ, лічильники, утеплення будинків пропонує не тільки Світовий банк. Але першим ключовим фактором мала би бути реалістична ціна на енергоносії для населення. Чинні тарифи в кілька разів нижчі від справжніх. Більше того, держава приспала людей своїми пільгами, які мають як соціальну, так і політичну мету — задобрити електорат. Але держбюджет не може безкінечно фінансувати пільги, коли енергоносії дорожчають.
На це є рада?
— Симпатично виглядають методи стимулювання енергозабезпечення в Німеччині. У них є "зелений тариф". Людей спонукають використовувати альтернативні відновлювальні джерела енергії. Це стає вигідно.
У нас теж ніби діє "зелений тариф"?
— Він лише за назвою "зелений". Насправді зроблений під компанії деяких політиків, аби ті тікали від оподаткування чи витягували бюджетні гроші. Проста ж людина, яка хоче ставити сонячні панелі, змушена платити податок на виробництво електроенергії.
Необхідно змінити логіку оплати послуг. Зараз ми розраховуємося за кожен умовно обігрітий квадратний метра житла. А треба мати можливість регулювати кількість тепла, що надходить до квартири, і платити за показниками лічильника. Це спонукатиме людей заощаджувати.
Що робити з державними установами?
— Зараз вони не зацікавлені економити. Так, енергоощадна лампочка в 10 разів зменшить споживання енергії. Чудово, але установі одразу в 10 разів зменшать ліміт фінансування цієї статті витрат. І нікого не цікавить, як установа поверне гроші фірмі, що вкрутила цю лампочку. Звичайний керівник думає: "Воно мені треба?"
Що буде, якщо нічого не змінити?
— Усі мають зрозуміти: просто так ніхто нічого не отримує. Різницю в ціні енергоносіїв перекривають коштами з бюджету. Тобто гроші в нас витягують, але з іншої кишені. У теперішньому режимі житлово-комунальне господарство протягне ще років п'ять-сім. Далі вибору нема: або платимо багато за реформованої енергетики, або платимо дуже багато за нереформованої. Є третій варіант — забути про тепло в будинках.
Владі треба пояснювати людям свої непопулярні кроки. Поступово вирівнювати тарифи та масово проводити роз'яснювальну роботу щодо енергозабезпечення. Було б добре ввести предмет "енергозбереження" в школах. По-перше, діти поступово доноситимуть цю інформацію дорослим. По-друге, сучасний стан теплової енергетики — крадіжка майбутнього у цих-таки дітей.
У мене відчуття, що серед нашої еліти нема бажання робити щось, що оцінять тільки у майбутньому. Тому держава може планувати довгострокові реформи й популяризувати їх лише за фінансової підтримки міжнародних установ чи інших держав.
3 
1
Коментарі