12 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи винесла рішення щодо мовної статті українського закону про освіту, підписаного президентом 25 вересня. У ньому засуджує Київ. Мовляв, нововведення ухвалили без попередніх консультацій із представниками національних меншин.
Асамблея також невдоволена, що українська влада надіслала текст закону до експертної Венеціанської комісії Ради Європи після ухвалення.
"Заходи з розвитку офіційної мови мають одночасно відбуватися з кроками щодо захисту та сприяння мов національних меншин. Новий закон про освіту в Україні не створює відповідний баланс", — ідеться в резолюції.
Термінові дебати в Асамблеї ініціювала Угорщина. Вона найбільше невдоволена законом і навіть вимагає переглянути Угоду про асоціацію ЄС із Україною. Будапешт стверджує, що стаття про мови порушує права 150 тис. угорців Закарпаття. В Україні 16 тис. школярів навчаються угорською. Раніше закон дозволяв нацменшинам засвоювати всю шкільну програму рідною мовою. Тепер із п'ятого класу діти навчатимуться державною, а мову нацменшини зможуть опановувати як окрему дисципліну.
ПАРЄ рекомендує українській владі переглянути закон. Пропонує для уникнення дискримінації 60% навчальних програм вести українською та до 40% — мовами нацменшин.
Законопроект розробляли понад вісім місяців, нагадує народний депутат 35-річна Ганна Гопко.
— Усі засідання комітету парламенту з освіти були відкритими, — заявила вона в ефірі "Прямого каналу". — Комітет із закордонних справ організовував зустріч для представників інших країн. Чітко пояснювали, що відбувається. Прийшли тоді 16 послів. Ми провели всі необхідні консультації.
— Ухвалена резолюція не дуже приємна для нас. Чекаємо рішення Венеціанської комісії (його мають оприлюднити до кінця 2017 року. — ГПУ), — сказав член української делегації в ПАРЄ 43-річний Борислав Береза. — Зараз у неї є питання лише до одного пункту — перехідний період. Його можна продовжити від трьох до семи років, вирішити це однією правкою.
— Резолюція ПАРЄ щодо закону, а також висновки Венеціанської комісії мають дорадчий характер. Ми не зобов'язані виконувати всі настанови, — каже політолог 38-річний Тарас Загородній. — Українцям треба позбутися бажання подобатися всім. Ми поважаємо наших сусідів. Але не мусимо вирощувати емігрантів.
— Асамблея не розуміє особливості мовної проблеми в Україні. Та варто дочекатися висновків Венеціанської комісії. Вже відповідно до них вносити якісь правки. Можемо відмовитися виконувати ці рекомендації. Але пам'ятаймо — нам ще вступати в ЄС, — говорить експерт із міжнародних відносин Василь Мирошниченко, 36 років.
У вирішенні проблеми у відносинах з Угорщиною мають показати свій клас українські дипломати, коментує у "Фейсбуку" політолог 33-річний Петро Олещук: "Чому Україна досі не спробувала об'єднати сусідів Угорщини, котрих уже дістали її постійні зазіхання та претензії? Чому не намагається знайти пропозиції, як не змінювати закон та не йти на поступки у ключових питаннях, але при цьому допомогти угорській владі зберегти обличчя?"
3 
1
Коментарі