3–4 квітня у французькому Страсбурзі й німецькому Келі відбувся саміт НАТО. Президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць, 46 років, каже, що позиція Франції, Німеччини та деяких інших держав щодо приєднання до Альянсу України стала ще жорсткішою.
Чому Україну не запросили на саміт?
— У самітах НАТО беруть участь лише делегації країн-членів. Формати таких зібрань визначаються на засіданні Північноатлантичної ради — вищого керівного органу Альянсу. Рішення про проведення нинішнього, ювілейного саміту було прийнято ще торік улітку. Тоді вирішили, що в ньому візьмуть участь тільки члени НАТО — на той час їх було 26. Тепер долучилися Албанія і Хорватія. Вони встигли виконати всі процедури, необхідні для приєднання до організації.
Питання щодо участі інших країн у засіданні Ради євроатлантичного партнерства чи самітах ухвалюються окремо. Скажімо, під час торішнього саміту в Бухаресті проводили засідання комісії Україна — НАТО на найвищому рівні. Тому нашу делегацію запросили.
Раніше Київ сподівався, що на нинішньому саміті Україна отримає План дій щодо членства в НАТО. Це були марні сподівання?
— Після атаки Росії на Грузію минулого літа геостратегічна ситуація у світі докорінно змінилася. Обстановка в самому Альянсі також не досить сприятлива для розвитку організації. Операція НАТО в Афганістані не надто вдала.
Тобто виклики, які стоять перед Альянсом, не дають змоги його членам думати про якийсь інший формат саміту, крім натовського. Найближчими роками вони вирішуватимуть лише свої проблеми і не відволікатимуться на інші питання.
До того ж позиція держав, які блокували ПДЧ для України — Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Бельгії та деяких інших, стала ще жорсткішою і консервативнішою.
Що більше впливає на ставлення країн НАТО до України — наша внутрішньополітична ситуація чи активна протидія Росії?
— Росія, поза сумнівом, впливає на стратегічні розрахунки Альянсу. Але позиція Кремля щодо України і Грузії не є головним чинником, яким керуються лідери деяких європейських країн — членів НАТО. Ситуація набагато серйозніша і глибша. У них інше стратегічне бачення майбутнього Альянсу. Причому воно відрізняється від думки США. Ідеться про розширення за рахунок держав Східної Європи. Саме тому Україні досі не надали ПДЧ.
Чи приніс минулий саміт НАТО щось добре Україні?
— Відвертих позитивів нема. Але щодо України: є прямі речі в підсумковій декларації і непрямі — в Декларації союзницької безпеки. На них і вибудовуватиметься стратегія Альянсу щодо нас. Також на саміті вирішили розпочати процес підготовки нової стратегічної концепції Альянсу. Це буде своєрідна конституція НАТО, що дасть відповідь на те, яка мета існування й функціонування блоку та з якими викликами він має боротися на початку ХХІ століття.
Україна та Росія перебувають у різних системах світоглядних координат
Проектуючи майбутнє членство в НАТО, Україна повинна буде проводити відповідну політику. Інакше не можна говорити про спільність дій чи перспективу вступу.
Але План дій із набуття членства Україні найближчим часом все ж не світить?
— Справа в іншому. Можливо, тепер взагалі про цей інструмент не йтиметься. В усякому разі, План дій із набуття членства в документах саміту не згадується.
У Декларації союзницької безпеки сказано, що розширення НАТО було історичним успіхом. Двері Альянсу відкриті для всіх європейських демократій, які бажають і спроможні взяти на себе зобов"язання щодо членства. І головне — "чиє включення може зробити внесок у спільну безпеку й стабільність".
Це нова вимога, яку не ставили перед країнами, що приєднувалися до блоку в 1992, 2004 і 2009 роках.
Тобто до майбутніх членів будуть вищі вимоги?
— Так. Теперішній План дій із набуття членства не відповідає новим викликам, з якими стикається Альянс. І у вступному процесі до потенційного кандидата застосовуватимуть інші, чіткіші критерії.
Це означає, що Україні складніше буде стати членом НАТО. Бо ПДЧ — надто розпливчастий документ, що не дає змоги реально оцінити, яких критеріїв має досягнути країна. Нині, коли блок перебуває на роздоріжжі й визначає свою нову місію, до майбутніх членів застосовуватимуть серйозніші й жорсткіші вимоги. Насамперед це стосуватиметься можливості надання ефективніших сучасних засобів ведення бойових дій.
Для України завдання вступу до НАТО ускладнилося — чи може це поліпшити стосунки з Росією?
— Радісна реакція Кремля на підсумки саміту цілком очікувана. Але навряд чи новий поворот у відносинах України з НАТО може покращити стосунки з Росією. Загальний їхній фон не зміниться. Наші країни перебувають у різних системах світоглядних координат. А це стосується і фундаментальних геополітичних питань.
2 
1
Коментарі