У царині публічної культури зараз — мертвий сезон, але десь там на споді щось ворушиться, щось заквашується для сезону наступного.
У столичній галереї "Ательє Карась", що на Андріївському узвозі, відбулася прем"єра документального фільму "Лінія" молодого режисера Валентина Васяновича. Після "Лінії", на прохання публіки, показали ще один його фільм — "Проти сонця". Про цю стрічку багато чули раніше, але мало хто бачив.
Які враження? Коли дивишся сучасне авторське документальне кіно (а ми його дивимося нечасто), то достеменно не знаєш, як це оцінювати. Почуваєшся так, ніби в чужомовному середовищі: можливо, тобі щось кажуть приємне, а може, просто посилають подалі — ти ж не знаєш цієї мови. Щоб знати цю мову, треба таке кіно хоч вряди-годи дивитися.
Кіно показуватимуть найкраще — наше й зарубіжне
Але де? Чи багато з нас бачили хоча б документальний фільм киянина Ігоря Стрембіцького "Подорожні", що торік одержав Золоту пальму Каннського фестивалю? У нас нема телеканалів, які б на цьому спеціалізувалися — хоча б як у Росії, де, приміром, на каналі REN-TV показано вже кількасот документальних стрічок, що вважаються світовою кінокласикою. Відеотек, які на Заході є в кожному місті (як у нас колись — бібліотеки), теж нема, навіть у Києві.
Але колись усе це буде. Власне, оцей кінопоказ був першою пробою створення такого осередку. А десь вже у вересні в "Ательє Карась" регулярно, по четвергах, поки що двічі на місяць, відбуватимуться спеціальні "Вечори документального кіно на Андріївському узвозі". Це, звісно, робоча назва. Кіно показуватимуть найкраще — наше й зарубіжне. Так вирішили господар "Ательє..." Євген Карась та президент Українського центру документального кіно Світлана Зинов"єва. Вона каже, що публіка "скучила за видовищем власного життя" й таке кіно дуже затребуване. Й не лише в Києві. Як приклад пані Світлана наводить Фестиваль документального кіно про права людини "Український контекст". Дирекція цього київського фестивалю протягом року показує документальне кіно по великих містах України. А на сайті фестивалю все частіше з"являються листи з малих міст: "Чому не їдете до нас? Ми що — не люди?".
Щось заквашується?..
Коментарі