Віце-прем"єр-міністр із гуманітарних питань 59-річний Володимир Семиноженко запропонував обговорити можливість створення союзу трьох держав — України, Росії та Білорусі. Свою пропозицію пояснив даними дослідження Інституту соціології Національної академії наук:
— Украинское общество отвечает положительно: в Центре Украины, на Востоке и на Юге, кроме западной территории, люди хотят союзного государства, — каже віце-прем"єр у телеефірі програми Савіка Шустера. У слові "украинское" наголос робить на другому складі. — И верят, что это приведет к успеху страны. Потому что Украину в Европейском Союзе как минимум ближайшие 15 лет никто не ждет.
Юрій Щербак, 75 років, екс-посол України в США, Канаді, Ізраїлі:
— Союзна держава Росії та Білорусі розвалюється на очах. Нічого позитивного людям така інтеграція не дала. Росія стоїть на порозі великих випробувань, які загрожують їй політичною цілісністю і можуть закінчитися втратою влади для теперішньої верхівки. Навіщо їй зараз демократична Україна? Розмови про спільну реанімацію промисловості — казочки. Росія експортує 0,3 відсотка високотехнологічної продукції. Що такий економічний партнер може дати?
Щастя Євроспільноти в тому, що над нею немає однієї гігантської держави, яка диктує їм свої умови. Є дві рівновеликі сили — Франція та Німеччина, але вони врівноважують одна одну. Осібно стоїть Великобританія — ще один гарант політичної та економічної стабільності в Європі. А тут устами українського віце-прем"єра озвучують сценарій урізаного Радянського Союзу, де всі обов"язки, прибутки і видатки диктуватимуть із Кремля. Гадаю, колишні радянські чиновники ще не забули часи, як літали до Москви по кожну копійку. Чи захоче теперішня правляча еліта ставати в жалюгідну позу прохачів?
Слова Семиноженка виглядають, як пропагандистська качка. Нас ніби навмисне привчають до думки про неминучість політичного курсу на Москву.
Анатолій Гальчинський, 74 роки, доктор економічних наук:
— У нас із Росією абсолютно різні економіки за структурою. Інтеграція можлива не далі зони вільної торгівлі. А розмови про Митний союз — абсолютно не виважена позиція нової влади. Я доводив це ще Леоніду Кучмі 1994 року, коли Микола Азаров був одним з ініціаторів приєднання України до Єдиного економічного простору — прабатька Митного союзу. Це суперечить нашим національним інтересам. Держава може бути лише в одному митному союзі, тому наша спілка із росіянами та білорусами перекреслює всі глибокі інтеграційні процеси Києва і Брюсселя.
Світлана Конончук, 40 років, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень:
— Висловлювання Семиноженка пролунало за принципом "А нумо, заведемо козу!". І так у державі чимало проблем, а зараз відволічемо увагу суспільства на ще більшу. Потім відмовимося від неї і полегшено зітхнемо. Це — маніпуляція.
У Росії йдуть непрості процеси: політична нестабільність, держава фактично веде суспільну війну зі своїми людьми. Досить порівняти ставлення влади до прав людини там і в нас. То навіщо помножувати проблеми коштом наших людей? Натомість влада навіть не провела розрахунків, не показала плюсів, яких наші громадяни могли би отримати в Євросоюзі. Соціальні стандарти ж насправді вищі у країнах ЄС.
Лесь Танюк, 71 рік, режисер:
— Лібералізації міждержавних взаємин у такому об"єднанні не буде навіть на рівні економіки. Уряд Миколи Азарова не може зараз похвалитися хоча б поступками Росії в питанні ціни газу.
Єдине, у чому можемо виграти від такої інтеграції, — розгерметизація своєї культури. У Росії її зараз знають мало, представляють однобоко, а в засобах масової інформації вона отримує переважно негативні оцінки. Можливо, російська інтелігенція побачить, яка наша культура насправді.
Ірина Бекешкіна, 57 років, науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи":
— Тут є підміна понять, оскільки в опитуваннях ішлося про вступ України до Єдиного економічного простору із Росією та Білоруссю — і аж ніяк не про союз. Правильніше було би посилатися на результати Київського міжнародного інституту соціології, який постійно досліджує питання "Як мають складатись відносини між Україною і Росією?". Там 60 відсотків опитаних віддають перевагу існуючим відносинам, тобто у форматі різних держав із відкритими кордонами і можливістю вільного пересування. Але це не єдиний союз. Прихильників єдиного союзу теж досить багато — 20 відсотків. Але ж не 60... Більшість хоче одночасно і вступити в Євросоюз, і мати Єдиний економічний простір із Росією та Білоруссю.
3 
1
Коментарі
10