З 15 вересня уряд може ввести квоти на експорт зерна.
— Ринок зерна — це великий бізнес, і компанії, які на ньому працюють, мають гарні прибутки при експорті, — каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Миркевич, 50 років. — Бо різниця між ціною зерна на світових ринках і в Україні дуже велика. При цьому вони не працюють у полі, не ризикують сировиною, не борються зі стихіями.
Тепер через розбалансування держави хтось хоче на цьому заробити. Тому виникають різні чутки відносно квотування експорту. Баланс зерна, який є у країні, й очікуваного врожаю інших культур не дає підстав говорити, що люди залишаться без хліба або що він суттєво подорожчає. Але ми бачили, як дорожчала вода під час спеки. Тому не може бути, щоби хліб був дешевшим за воду.
Чого хоче уряд і чого хочуть підприємці?
— Уряд має одну мету — забезпечити людей дешевим хлібом. А виробники хочуть отримати за своє зерно належну ціну. Селянинові потрібно знову вкладати кошти в землю, щоб думати про врожай наступного року. Тим більше що прогнозують несприятливі погодні умови.
Чи варто обмежувати експорт?
— Ні, вже самі розмови про це знизили вартість пшениці. Селянин уже недоотримує на кожній тонні 300–500 гривень.
Чи міг би уряд викупити у фермерів збіжжя, а пізніше продати його на зовнішньому ринку?
— Два роки тому зернотрейдери отримали мільярдні прибутки. Якби держава скупила в селян зерно і торгувала ним на міжнародному ринку, то ці кошти пішли б у казну, і ми не ходили б тепер із простягнутою рукою до МВФ.
Із чим увійдемо в осінь після такого спекотного літа?
— Без державної підтримки і кредитної політики щодо аграріїв. За здешевлення зерна селяни не матимуть достатньо коштів для осінніх польових робіт. Тож засіємо менше площ, а наступного року зберемо нижчий урожай.
Коли восени люди підуть у магазин по хліб, то відчують те саме, що й на газі, компослугах та на всіх товарах, — підвищення цін. Це незворотний процес. Подорожчає все — і картопля, і крупи, і яйця, і молоко. Хоча якби всі грали на продовольчому ринку за прозорими правилами, ми б не мали таких проблем.
— Квотування експорту зерна конкретно захистить вітчизняний ринок, — каже експерт з аграрних питань Віктор Пабат, 65 років. — Але може вийти так, що квоти отримуватимуть не виробники, яким украй потрібно продати зерно, а трейдери. Вони й виграють у цій ситуації.
Раніше порядок розподілу експортного ліміту був чітко прописаний. Міжвідомча комісія розподіляла їх, виходила з рейтингу компаній-експортерів за останні три роки. Тепер цей порядок здійснюватимуть у ручному режимі, бо проект постанови Мінекономіки не визначає жодного механізму. Це створює підґрунтя для зловживань.
Коментарі